К имущественным правамотносятся права на вещи, включая деньги и ценные бумаги; на работы и услуги; на охраняемые результаты интеллектуальной собственности и др. (это права наматериальные блага).
К неимущественным правам относятся права на нематериальные блага:
- жизнь и здоровье;
- достоинство личности;
- личная неприкосновенность;
- деловая репутация;
- неприкосновенность частной жизни;
- личная семейная тайна;
- право свободного передвижения, выбора места пребывания и жительства;
- право на имя;
- право авторства и др.
Защита гражданских прав осуществляется путем:
- признания права;
- восстановления положения, существовавшего до нарушения права, и пресечения действий, нарушающих право или создающих угрозу его нарушения;
- признания оспоримой сделки недействительной и применения последствий ее недействительности, применения последствий недействительности ничтожной сделки;
- признания недействительным акта государственного органа или органа местного самоуправления;
- самозащиты права;
- присуждения к исполнению обязанности в натуре;
- возмещения убытков;
- взыскания неустойки;
- компенсации морального вреда;
- прекращения или изменения правоотношения;
- неприменения судом акта государственного органа или органа местного самоуправления, противоречащего закону;
- иными , предусмотренными законом.
Наследованиеправ осуществляется по завещанию и по закону.
В состав наследства входят принадлежащие наследователю на день открытия наследства вещи, иное имущество, в том числе имущественные права и обязанности.
Не входят в состав наследства неимущественные права и другие нематериальные блага.
В цьому вислові існує два ключові слова - громадянин та людина. Людина - первічна істота, наділена моральними якостям. Громадянин - вторинна істота, головною відзнакою є правовий зв'язок з певную державою, в результаті якого набуваються права та обов'язки. Звичайно ж під словом "громадянин" ми маємо на увазі відношення до держави та виконання усіх функцій, які покладені на громадянина. Виконувати обов'язки та здійснювати правомірну поведінку "громадянин" не може, якщо не буде наділений певними якостями, властивими "людині". Тому можна зауважи, що мається на увазі те, що громадянином не може бути та особа, котра не досягла певного рівня свого розвитку, не шанує своєї держави, не поважає моральні норми. Саме це є передумовою громадянства й інші умови визначені законом.
Довести значення екологічних прав можна через ті нормативно-правові акти, у яких вони закріплені. Нарівні із соціальними, політичними та правовими правами Конституція України (Основний закон, який показує напрямок розвитку держави та на якому базується усе українське законодавство) закріплює і екологічні права. На конституційному рівні закріплені обов'язки держави щодо охорони навколишнього природного середовища і забезпечення екологічної безпеки (ст. 16), прав власності на природні ресурси (ст. 13), права громадян на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди (ст. 50). Водночас Основний Закон покладає на кожного обов'язок не заподіювати шкоду природі та відшкодовувати завдані їй збитки (ст. 66). Такі норми уснують, бо екологічна обстановка напряму виливає на життя та здоровя громадян, що є основноє цінністю в державі (ст.3 Конституції). Також екологічна обстановка впливає на інші галузі життя: сільське господаство, промисловість, туризм тощо. В той же час відмічаються негативні зміни у екологічні обстановці. Уся світова спільнота взяла на себе обов язок захищати природу та відтворювати екологічний баланс. України, як повноправний член багатьох міжнародних співтовариств, також не залишаєтсья осторонь цього питання, закрпліюяи основні екологічні права громадян у багатьох нормативно-правових актах.