Думаю столько хватит.
Права и свободы человека:
1. Конституция РФ от 12.12.1993 часть 1 статья 17:
1. В Российской Федерации признаются и гарантируются права и свободы человека и гражданина согласно общепризнанным принципам и нормам международного права и в соответствии с настоящей Конституцией.2. Основы законодательства Российской Федерации о культуре от 09.10.1992 глава 2 "Права и свободы человека в области культуры"
3. "Конвенция о защите прав человека и основных свобод" от 3 Сентября 1953 года
4. Федеральный закон "О статусе военнослужащих" от 27.05.1998, Глава 2 "Права и свободы военнослужащих, граждан, уволенных с военной службы, и членов их семей"
5. Федеральный закон "О свободе совести и о религиозных объединениях" от 26.09.1997, глава 1 Статья 3 "Право на свободу совести и свободу вероисповедания"
6. Федеральный закон "О предупреждении распространения в Российской Федерации заболевания, вызываемого вирусом иммунодефицита человека (ВИЧ-инфекции)" от 30.03.1995 глава 1 Статья 5 "Гарантии соблюдения прав и свобод ВИЧ-инфицированных"
7. Федеральный закон "О полиции" от 07.02.2011, глава 2 Статья 5 "Соблюдение и уважение прав и свобод человека и гражданина"
Думаю столько хватит.
Права и свободы человека:
1. Конституция РФ от 12.12.1993 часть 1 статья 17:
1. В Российской Федерации признаются и гарантируются права и свободы человека и гражданина согласно общепризнанным принципам и нормам международного права и в соответствии с настоящей Конституцией.2. Основы законодательства Российской Федерации о культуре от 09.10.1992 глава 2 "Права и свободы человека в области культуры"
3. "Конвенция о защите прав человека и основных свобод" от 3 Сентября 1953 года
4. Федеральный закон "О статусе военнослужащих" от 27.05.1998, Глава 2 "Права и свободы военнослужащих, граждан, уволенных с военной службы, и членов их семей"
5. Федеральный закон "О свободе совести и о религиозных объединениях" от 26.09.1997, глава 1 Статья 3 "Право на свободу совести и свободу вероисповедания"
6. Федеральный закон "О предупреждении распространения в Российской Федерации заболевания, вызываемого вирусом иммунодефицита человека (ВИЧ-инфекции)" от 30.03.1995 глава 1 Статья 5 "Гарантии соблюдения прав и свобод ВИЧ-инфицированных"
7. Федеральный закон "О полиции" от 07.02.2011, глава 2 Статья 5 "Соблюдение и уважение прав и свобод человека и гражданина"
Відповідь:
Попереджаю одразу, що рішення інколи може не співпадати з відповіддюу задачниках, які випускалися раніше, тому що вносилися зміни до Сімейного кодексу.
Отже, згідно вимог ст. 57 Сімейного кодексу України (далі - СКУ) до майна, яке є особистою приватною власністю дружини, чоловіка відноситься: 1) майно, набуте нею, ним до шлюбу; 2) майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування; 3) майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто; 4) житло, набуте нею, ним за час шлюбу внаслідок його приватизації відповідно до Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду"; 5) земельна ділянка, набута нею, ним за час шлюбу внаслідок приватизації земельної ділянки, що перебувала у її, його користуванні, або одержана внаслідок приватизації земельних ділянок державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, або одержана із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених Земельним кодексом України.
В даному випадку автомобіль і дача Олександра, які він придбав до реєстрації шлюбу, як і квартира Марини, яку вона також придбала ждо реєстрації шлюбу, поділу між подружжям не підлягають.
Згідно частини другої ст. 57 СКУ "Особистою приватною власністю дружини та чоловіка є речі індивідуального користування, в тому числі коштовності, навіть тоді, коли вони були придбані за рахунок спільних коштів подружжя", а тому одяг для Олександра і для Марини (у тому числі її норкова шубка) також поділу не підлягають.
Згідно частини третьої ст. 57 СКУ "Особистою приватною власністю дружини, чоловіка є премії, нагороди, які вона, він одержали за особисті заслуги. Суд може визнати за другим з подружжя право на частку цієї премії, нагороди, якщо буде встановлено, що він своїми діями (ведення домашнього господарства, виховання дітей тощо) сприяв її одержанню", а тому, вважаю, що в даному випадку премія Марини в 25 000 грн також поділу не підлягає.
Отже, у нас залишається з"ясувати долю меблів, придбаних подружжям за час зареєстрованого шлюбу вартістю 75 000 грн і скрипки вартістю 170 000 грн, яку придбали для Марини.
Згідно вимог ст. 61 СКУ: "Об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту " (частина перша цієї статті), "Речі для професійних занять (музичні інструменти, оргтехніка, лікарське обладнання тощо), придбані за час шлюбу для одного з подружжя, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя" (частина четверта цієї статті). А мому меблі і скрипка є об"єктами спільної сумісної власності подружжя, підлягають поділу між подружжям. Згідно вимог ст. 70 СКУ частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним догоровом. Згідно вимог ст. 71 СКУ майно, що є об"єктом права спільної сумнісної власнсоті подружжя, ділиться між ними в натурі. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними. Речі для професійних занять присуджуютьбся тому з подружжя, хто використовував їх у своїй професійній діяльності. Вартість цих речей враховується при присудженні іншого майна другому з подружжя (це, наприклад, стосується скрипки) .
Пояснення: