М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации
Sофушка
Sофушка
23.09.2022 01:36 •  Право

ООО «Универмаг Октябрьский» заключило договор с художником-оформителем Поляковым, согласно которому художник должен был оформить двухэтажный салон универмага. Работа выполнялась частично дома, частично в универмаге, а чтобы быстрей ее закончить, он иногда работал ночью. Незадолго до окончания работы Поляков заболел и проболел два месяца. После выздоровления работы Поляковым были завершены. За выполненную работу администрация произвела расчет с Поляковым. Однако Поляков обратился с заявлением о выплате ему компенсации за неиспользованный отпуск (так как он работал больше года), оплате сверхурочных работ и пособия по временной нетрудо . 1. Какой договор был заключен в данном случае и каков порядок его заключения?
2. Подлежат ли требования Полякова удовлетворению?

👇
Ответ:
EfremovMk
EfremovMk
23.09.2022

Был заключен гражданско-правовой договор. Регламентируется гражданской отраслью права.

(Если вкратце, то должны быть оговорены все условия, чтобы обе стороны все устраивало).

Требования удовлетворению не подлежат, такие выплаты возможны только в случае заключения трудового договора. О сверхурочных даже речи идти не может, поскольку работа по ночам была исключительно его инициативой. (его никто не заставлял работать по ночам)

4,4(94 оценок)
Открыть все ответы
Ответ:
influenceee
influenceee
23.09.2022

В усі часи актуальною проблемою являється підліткова злочинність, необхідність вирішення якої стоїть не тільки перед працівниками поліції, а і перед всім суспільством в цілому, бо підлітки – це діти, а діти наше майбутнє. Так яке може бути майбутнє, якщо в ранньому віці вони стають на злочинний шлях.

Фахівці б’ють на сполох: на тлі загального зниження темпів дитячої злочинності щороку зростає частка тяжких злочинів, які скоюють неповнолітні.

Психологи стверджують, що психіка українських дітей зазнала за останнє десятиріччя незворотних змін: вони нічого не бояться, нічого не цінують, ні в що не вірять. Вони стають дедалі жорстокішими, а їхні злочини – моторошними.

Фахівці Менського МЦ з надання БВПД роз’яснюють про адміністративну відповідальність для підлітків (неповнолітніх).

Адміністративна відповідальність є одним з видів юридичної відповідальності, що має всі ознаки останньої. Разом з тим адміністративна відповідальність є складовою адміністративного примусу і наділена всіма його ознаками.

Основні риси адміністративної відповідальності полягають у тому, що її підставою є адміністративне правопорушення Притягнення до адміністративної відповідальності — обов’язок державних органів, які є суб’єктами виконавчої влади, їх перелік наводиться в розділі III КУпАП України.

Адміністративна відповідальність урегульована нормами адміністративного права, в яких наводиться повний перелік адміністративних в, адміністративних стягнень і органів, уповноважених застосовувати їх.

Серед суб’єктів адміністративних правопорушень вирізняються так звані спеціальні суб’єкти, тобто ті, які мають певні особливості щодо вчинення окремих адміністративних правопорушень або не несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах. До них належать неповнолітні, іноземні громадяни, військовослужбовці та працівники міліції, посадові особи, народні депутати, батьки або особи, що їх замінюють, та ін.

Згідно зі статтею 13 КУпАП України до осіб віком 16-18 років, які вчинили адміністративні правопорушення, застосовуються відповідні заходи впливу.

Неповнолітні, які не досягли встановленого в законі віку 16 років згідно з КУпАП України, є малолітніми і юридичній відповідальності, у тому числі адміністративній, не підлягають, оскільки визнаються нездатними усвідомлювати значення своїх дій і керувати ними. До того ж адміністративна відповідальність неповнолітнього може настати тільки тоді, коли 16 років йому виповнилось саме до моменту вчинення протиправного діяння, а не до вирішення питання про притягнення його до адміністративної відповідальності.

До неповнолітніх віком 16-18 років, які скоїли адміністративн можуть бути застосовані заходи,передбачені ст. 24 -1. Підліток – вже не дитина але ще не дорослий.

До неповнолітніх віком 16-18 років, які скоїли адміністративн можуть бути застосовані заходи,передбачені ст. 24-1КУпАП, а саме:

1) зобов’язання публічно або в іншій формі по вибачення у потерпілого;

2) попередження;

3) догана або сувора догана;

4) передача неповнолітнього під нагляд батькам або особам, які їх замінюють, чи під нагляд педагогічному або трудовому колективу за їх згодою, а також окремим громадянам на їх прохання.

Заходи впливу мають виховний характер і можуть бути застосовані до неповнолітніх, які скоїли адміністративний у віці 16-18 років, якщо орган адміністративної юрисдикції дійде висновку, що виправлення правопорушника можливе без застосування до нього суворішого адміністративного стягнення. У сукупності ці заходи утворюють систему, що складена з урахуванням збільшення тяжкості примусових заходів — від менш суворих до суворіших

Кодексом про адміністративні правопорушення встановле­но, що до адміністративної відповідальності притягаються осо­би, яким на момент скоєння правопорушення виповнилось 16 років.

Зауважимо, що скоєння адміністративного неповнолітнім є обставиною, що пом’якшує відповідальність. Пояснюється це тим, що неповнолітні загалом не мають стійкої психіки, на­вичок правочинної поведінки, достатнього життєвого досвіду, не завжди усвідомлюють шкоду від заподіяного, легко піддаються впливу інших осіб, особливо старших за віком, що часто стають організаторами або підбурювачами правопорушень, ураховується також, що неповнолітні легко піддаються виховному впливу і можуть виправитись без застосування до них жорстких заходів адміністративного стягнення

4,6(26 оценок)
Ответ:
idxanax
idxanax
23.09.2022
 Под социальными нормами обычно понимают установленные в обществе правила, образцы, эталоны поведения людей, регулирующие общественную жизнь. Выделяют следующие виды социальных норм:
    
     1) нормы морали, т. е. такие нормы, в которых выражаются представления людей о хорошем и плохом, о добре и зле, о справедливости и несправедливости, реализация которых обеспечивается внутренним убеждением людей либо силой общественного мнения;
    
     2) нормы традиций и обычаев. Обычаем называют исторически сложившееся правило поведения, вошедшее в привычку в результате его многократного повторения. Реализация этого вида норм обеспечивается силой привычки людей;
    
     3) религиозные нормы, к которым относят правила поведения, содержащиеся в текстах священных книг либо установленные религиозными организациями (церковью). Люди исполняют эти правила, руководствуясь своей верой либо под угрозой быть наказанными (Богом или церковью);
    
     4) политические нормы. — нормы, устанавливаемые различными политическими организациями. Эти правила поведения прежде всего должны соблюдать члены данных организаций. Реализация таких норм обеспечивается внутренними убеждениями людей, входящих в эти организации, либо страхом быть исключенными из них;
    
     5) правовые нормы — формально определенные правила поведения, установленные либо санкционированные государством, реализация которых обеспечивается его авторитетом или принудительной силой.
    
     Социальные нормы определяют границы допустимого поведения людей применительно к конкретным условиям их жизнедеятельности. Как уже было указано выше, соблюдение данных норм обычно обеспечивается внутренними убеждениями людей либо путем применения к ним социальных поощрений и социальных наказаний в виде так называемых социальных санкций. Под социальной санкцией обычно понимается реакция общества или социальной группы на поведение индивида в общественно значимой ситуации. По своему содержанию санкции могут быть позитивными (поощрительными) и негативными (наказывающими).
    
     В реальности поведение людей в обществе далеко не всегда соответствует установленным социальным нормам и даже, напротив, происходит их нарушение. В таком случае говорят об отклоняющемся поведении субъекта. Отклоняющимся (девиантным) принято называть такое поведение, которое не соответствует требованиям принятых в обществе социальных норм. Иногда подобные отклонения могут иметь позитивный характер и приводить к положительным последствиям. Но в большинстве случаев об отклоняющемся поведении говорят как о негативном социальном явлении, наносящем вред обществу. Наиболее серьезными проявлениями такого поведения являются преступность, наркомания и алкоголизм.
    
     Под алкоголизмом и наркоманией понимается вид хронического заболевания, которое развивается в результате систематического употребления человеком спиртных напитков или наркотиков.
    
     Преступлением называется общественно опасное виновное деяние, предусмотренное в Особенной части Уголовного кодекса. Совокупность преступлений в социологии имеет особое название — делинквент-ное поведение.
4,8(3 оценок)
Это интересно:
Новые ответы от MOGZ: Право
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ