Відповідь:
Відповідно до статті 7 Закону України "Про громадянство України", особа є громадянином України, якщо (будь-який з пунктів)*:
батьки або один з батьків на момент її народження були громадянами України;
народилася на території України від осіб без громадянства, які на законних підставах проживають на території України;
народилася за межами України від осіб без громадянства, які постійно на законних підставах проживають на території України, і не набула за народженням громадянства іншої держави;
народилася на території України від іноземців, які на законних підставах проживають на території України, і не набула за народженням громадянства жодного з батьків;
народилася на території України, одному з батьків якої надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, і не набула за народженням громадянства жодного з батьків або набула за народженням громадянство того з батьків, якому надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні;
народилася на території України від іноземця і особи без громадянства, які на законних підставах проживають на території України, і не набула за народженням громадянства того з батьків, який є іноземцем;
є новонародженою дитиною, знайденою на території України, обоє з батьків якої невідомі (знайда);
Особа, яка має право на набуття громадянства України за народженням, є громадянином України з моменту народження.
* - Перелічені умови дійсні з 1 березня 2001 року (набрання чинності Законом України "Про громадянство України". У випадку виникнення проблем, пов'язаних із громадянством особи, що народилася до цієї дати, необхідно звернутися до найближчого територіального органу ДМС України.
Відповідно до статті 9 Закону України "Про громадянство України", іноземець або особа без громадянства можуть бути за їх клопотаннями прийняті до громадянства України. Умовами прийняття до громадянства України є (одночасне виконання)*:
визнання і дотримання Конституції України та законів України;
подання декларації про відсутність іноземного громадянства (для осіб без громадянства) або зобов`язання припинити іноземне громадянство (для іноземців);
безперервне проживання на законних підставах на території України протягом останніх п`яти років (окрім осіб, які перебувають у шлюбі з громадяниноми України понад 2 роки; осіб, які перебували у шлюбі з громадянином України понад 2 роки, який припинився внаслідок його смерті; осіб, яких визнано біженцями; осіб, які проходять військову службу в Збройних силах України за контрактом; осіб, які проходять військову службу в Збройних силах України за контрактом та нагороджені державною нагородою; осіб, які мають визначні заслуги перед Україною; осіб, прийняття яких до громадянства України становить державний інтерес для України; осіб, які отримали посвідку на тимчасове проживання відповідно до частини 20 статті 4 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства");
отримання дозволу на імміграцію (окрім осіб, які проходять військову службу в Збройних силах України за контрактом; осіб, які проходять військову службу в Збройних силах України за контрактом та нагороджені державною нагородою; осіб, які мають визначні заслуги перед Україною; осіб, прийняття яких до громадянства України становить державний інтерес для України; осіб, які отримали посвідку на тимчасове проживання відповідно до частини 20 статті 4 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства");
володіння державною мовою відповідно до рівня, встановленого законодавством України — підтверджується сертифікатом про рівень володіння державною мовою, який видається Національною комісією зі стандартів державної мови за результатами іспиту (окрім осіб, які мають визначні заслуги перед Україною або осіб, прийняття яких до громадянства України становить державний інтерес для України та осіб, які отримали посвідку на тимчасове проживання відповідно до частини 20 статті 4 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства");
наявність законних джерел існування (окрім осіб, яких визнано біженцями; осіб, які проходять військову службу в Збройних силах України за контрактом та нагороджені державною нагородою; осіб, які мають визначні заслуги перед Україною; осіб, прийняття яких до громадянства України становить державний інтерес для України; осіб, які отримали посвідку на тимчасове проживання відповідно до частини 20 статті 4 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства").
Відповідь:
Соціальна нерівність — становище в суспільстві, коли окремі соціальні групи мають різний соціальний статус, належать до різних суспільних класів або соціальних кіл і, при цьому, отримують особливі соціальні привілеї чи є позбавлені таких привілеїв.
Прикладами соціальної нервіності є нерівність за гендерною, расовою, кастовою, віковою ознаками тощо.
Щодо України, то проблема соціальної нерівності існує давно, і з кожним роком дискусії навколо неї лише набирають обертів. На мою думку, можна виділити як переваги, так і недоліки даного явища.
По-перше, перевагою є те, що соціальна нерівність дає поштовх до змін, стає своєрідним стимулом до покращення власного становища. Так, найбільше страждають від нерівності саме бідні люди. Це і доступ до освіти, до медицини, нерівні можливості у веденні бізнесу і т.п. У бідних людей майже всі кошти витрачаються на харчування. Але ті, хто повністю задоволенні своїм життям, навіть порівнюючи своє становище з людьми, які прагнуть до кращого і досягають його, не бачать проблем. Це і є основною проблемою.
По-друге, головним недоліком є те, що така нерівність породжує конфлікти та протистояння. Наші люди все ж таки занадто покладаються на державу, замість узалежнювати свій майбутній успіх від власних сил та інтелекту. Головним тут є — стати рівними у правах і свободах з громадянами європейських країн.
Як усунути соціальну нерівність і чи є це можливим за сучасних умов? На мою думку, повністю досягнути цього неможливо, але можна значно зменшити рівень нерівності між населенням. Насамперед варто зайнятися питанням подолання бідності, перш за все — її найгостріших проявів, найважливішим пріоритетом у здійсненні реформ в Україні - соціальній державі, яка має на меті впровадження європейських стандартів життя.
До того ж, виснаження людського і соціального капіталу країни робить економічне відродження України ще більш проблематичним завданням; виникає все більше проблем з формуванням громадянського суспільства, чому перешкоджає розгул корупції та мафіозності. Тому першочергове завдання сьогодні полягає у відродженні соціальної згуртованості і соціального капіталу, заснованих на підвищенні рівня довіри і не тільки до влади різного рівня, але і людей одне до одного.
Отже, усунути соціальну нервіність повністю - практично неможливо. Але варіант зменшення її проявів - є цілком реальним. Для цього варто хоча б спробувати подолати протистояння між багатими і бідними, здоровими і хворими, українцями і неукраїнцями, між міськими та сільськими жителями, православними і представниками інших віросповідань, різними поколіннями.
t 1. Муж вносит в общий бюджет семьи 50% своего заработка на содержание семьи.
t 2. Жена вносит в общий бюджет семьи 30% своего размере заработка на содержание семьи.
f 3. Муж даёт жене деньги на красоту в пределах 10% от его заработка.
f 4. Жена занимается фитнесом, оплачивает эти расходы из общего бюджета.
t 5. Дети ходят в секции по интересам, оплачиваются расходы из общего бюджета.
t 6. В семье – одна фамилия.
t 7. Родители всегда живут отдельно.
t 8. Отдых – всегда совместный.
t 9. Жена гладит брюки и рубашки мужа.
t 10. Муж выбрасывает мусор.
f 11. Развод не предусматривается.
t 12. Муж ходит на рыбалку без жены 10 раз в год.
f 13. Жена ходит на встречи с подругами без мужа 7 раз в год
Объяснение:
true = включает - t
false = не включает - f