06.03.2006 г. между Х. и АКБ «М» заключен кредитный договор на сумму 45 228 долларов 72 цента США, для оплаты автомобиля «БМВ 525», страхового взноса по договору страхования автомобиля, а также договор залога указанного автомобиля. Сумма кредита была зачислена на расчетный счет, открытый на имя истца Х., и в тот же день денежные средства в эквиваленте 1 263 260 рублей 76 копеек были перечислены на расчетный счет автосалона ООО «С» и страховщика ОСАО «Страховка» для оплаты автомобиля «БМВ 525». 22.04.2008 г. приговором Советского районного суда г. Липецка постановлен приговор в отношении К.Н.В., С., М., П., П.В., В., Н., Л., Ш. Согласно приговору, С., М. и Ш. были признаны виновными в совершении преступления, предусмотренного ч.ч. 3,3 ст. 159 УК РФ. Как следует из приговора, указанные лица привлекли для получения кредита истца Х., изготовили для него поддельные документы: справку о доходах ООО «Л» и заверенную от имени этой организации копию трудовой книжки. На основании заведомо подложных документов, между Х. и АКБ «М» был заключен кредитный договор. 19.09.2008 г. между ОАО «М» и ООО «Группа», был заключен договор уступки прав требования по кредитному договору от 06.03.2006 г., заключенный между ответчиком и Х. 27.05.2009 г. Х. обратился в Советский районный суд г. Липецка с иском к АКБ «М» о признании недействительным кредитного договора от 06.03.2006 года, заключенного между АКБ «М» и Х., применить последствия недействительности сделки, а именно, признать недействительным договор о залоге от 06.03.2006 г., заключенный между АКБ «М» и Х. с момента его заключения, признать недействительным договор уступки прав требований по кредитному от 06.03.2006 г., заключенный между АКБ «М» и Х., с момента его заключения, указывая на то, кредитный договор и договор залога с его стороны были выполнены под воздействием преступной группы путем введения его в заблуждение относительно намерений выплат по кредиту от его имени. Вопросы: 1. Нарушены ли гражданские права участников спорной ситуации? 2. Определите пределы осуществления гражданских прав в приведённой ситуации.
В усі часи актуальною проблемою являється підліткова злочинність, необхідність вирішення якої стоїть не тільки перед працівниками поліції, а і перед всім суспільством в цілому, бо підлітки – це діти, а діти наше майбутнє. Так яке може бути майбутнє, якщо в ранньому віці вони стають на злочинний шлях.
Фахівці б’ють на сполох: на тлі загального зниження темпів дитячої злочинності щороку зростає частка тяжких злочинів, які скоюють неповнолітні.
Психологи стверджують, що психіка українських дітей зазнала за останнє десятиріччя незворотних змін: вони нічого не бояться, нічого не цінують, ні в що не вірять. Вони стають дедалі жорстокішими, а їхні злочини – моторошними.
Фахівці Менського МЦ з надання БВПД роз’яснюють про адміністративну відповідальність для підлітків (неповнолітніх).
Адміністративна відповідальність є одним з видів юридичної відповідальності, що має всі ознаки останньої. Разом з тим адміністративна відповідальність є складовою адміністративного примусу і наділена всіма його ознаками.
Основні риси адміністративної відповідальності полягають у тому, що її підставою є адміністративне правопорушення Притягнення до адміністративної відповідальності — обов’язок державних органів, які є суб’єктами виконавчої влади, їх перелік наводиться в розділі III КУпАП України.
Адміністративна відповідальність урегульована нормами адміністративного права, в яких наводиться повний перелік адміністративних в, адміністративних стягнень і органів, уповноважених застосовувати їх.
Серед суб’єктів адміністративних правопорушень вирізняються так звані спеціальні суб’єкти, тобто ті, які мають певні особливості щодо вчинення окремих адміністративних правопорушень або не несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах. До них належать неповнолітні, іноземні громадяни, військовослужбовці та працівники міліції, посадові особи, народні депутати, батьки або особи, що їх замінюють, та ін.
Згідно зі статтею 13 КУпАП України до осіб віком 16-18 років, які вчинили адміністративні правопорушення, застосовуються відповідні заходи впливу.
Неповнолітні, які не досягли встановленого в законі віку 16 років згідно з КУпАП України, є малолітніми і юридичній відповідальності, у тому числі адміністративній, не підлягають, оскільки визнаються нездатними усвідомлювати значення своїх дій і керувати ними. До того ж адміністративна відповідальність неповнолітнього може настати тільки тоді, коли 16 років йому виповнилось саме до моменту вчинення протиправного діяння, а не до вирішення питання про притягнення його до адміністративної відповідальності.
До неповнолітніх віком 16-18 років, які скоїли адміністративн можуть бути застосовані заходи,передбачені ст. 24 -1. Підліток – вже не дитина але ще не дорослий.
До неповнолітніх віком 16-18 років, які скоїли адміністративн можуть бути застосовані заходи,передбачені ст. 24-1КУпАП, а саме:
1) зобов’язання публічно або в іншій формі по вибачення у потерпілого;
2) попередження;
3) догана або сувора догана;
4) передача неповнолітнього під нагляд батькам або особам, які їх замінюють, чи під нагляд педагогічному або трудовому колективу за їх згодою, а також окремим громадянам на їх прохання.
Заходи впливу мають виховний характер і можуть бути застосовані до неповнолітніх, які скоїли адміністративний у віці 16-18 років, якщо орган адміністративної юрисдикції дійде висновку, що виправлення правопорушника можливе без застосування до нього суворішого адміністративного стягнення. У сукупності ці заходи утворюють систему, що складена з урахуванням збільшення тяжкості примусових заходів — від менш суворих до суворіших
Кодексом про адміністративні правопорушення встановлено, що до адміністративної відповідальності притягаються особи, яким на момент скоєння правопорушення виповнилось 16 років.
Зауважимо, що скоєння адміністративного неповнолітнім є обставиною, що пом’якшує відповідальність. Пояснюється це тим, що неповнолітні загалом не мають стійкої психіки, навичок правочинної поведінки, достатнього життєвого досвіду, не завжди усвідомлюють шкоду від заподіяного, легко піддаються впливу інших осіб, особливо старших за віком, що часто стають організаторами або підбурювачами правопорушень, ураховується також, що неповнолітні легко піддаються виховному впливу і можуть виправитись без застосування до них жорстких заходів адміністративного стягнення