ответ: система прав і свобод людини включає в себе економічні, соціальні, політичні, екологічні, культурні, громадянські та особисті права і свободи громадян.
економічні права — це можливості людини реалізувати свої здібності і здобувати засоби для існування, беручи участь у виробництві матеріальних та інших благ. конституція україни (ст. 41-45) передбачає: кожен має право на власність. всі форми власності рівні. ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.
соціальні права — можливість людини і громадянина по забезпеченню належних соціальних умов життя та на соціальний захист. в конституції україни (ст. 46-49, 51, 52) передбачається: кожен має право на житло. ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.
екологічні права — права людини на безпечне екологічне середовище. це право на чисте повітря, землю, воду і продукти харчування. кожен має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.
культурні права — можливості збереження і розвитку своїх духовних інтересів і здібностей, індивідуального образу та національної самобутності, доступу до духовних здобутків людства, їх засвоєння, використання та участі у їх подальшому розвитку (ст. 50, 53, 54 конституції україни).
політичні та громадянські права — можливості дійсного народовладдя, створення таких взаємовідносин влади і людини, при яких влада виражає інтереси людини, система правовідносин що будуються на взаємопорозумінні і взаємодії органів влади і громадянина.
особисті права і свободи людини — юридичні можливості фізичного, духовного та інтелектуального існування людей як особистостей (ст. ст. 27- 35 конституції україни).
кожна людина має невід'ємне право на життя.
ніхто не може бути свавільно позбавлений життя. обов'язок держави — захищати життя людини.
кожен має право захищати своє життя і здоров'я, життя і здоров'я інших людей від протиправних посягань.
кожен має право на повагу до його гідності.
ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню.
жодна людина без її вільної згоди не може бути піддана медичним, науковим чи іншим дослі.
кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність.
усі люди є вільні і рівні у своїй гідності і правах — ст. 21 конституції україни.
нет,не соответствует. в демократическом государстве главным источников власти является народ. в таком государстве должно быть все обоюдно между государством и народом. народ сам выбирает своего правителя. для этого происходят выборы в стране и тот,кто претендует на место в управлении государства - рекламирует свою как бы программу предвыборную. народ смотрит и выбирает того правителя,чьи условия ему больше нравится. таким образом, по идеи,конфликтов между государством и народом быть не должно. ведь мы сами выбираем,каким нам подчиняться законам
1. Державне управління завжди являє собою певну організуючу діяльність, у результаті якої виникають конкретні, управлінські за змістом відносини. 2. Необхідною умовою їх виникнення є наявність суб'єкта, наділеного владними повноваженнями для здійснення управлінських функцій. 3. Для виникнення управлінських відносин, крім суб'єкта, у них повинен брати участь також і об'єкт, на діяльність якого спрямовується управлінський вплив суб'єкта. 4. Характер відносин, які виникають між ними, завжди є владним, а в умовах державного управління — державно-владним, причому цими повноваженнями наділена завжди одна сторона — суб'єкт управління, а об'єкт управління є лише виконавцем вказівок і директив, що надходять від суб'єкта. 5. Організуюча діяльність державно-владного характеру полягає у виконанні та розпорядництві згідно з вимогами X, тобто є підзаконною, ґрунтується на чинному законодавстві. 6. Управлінський вплив, який виникає під час цієї організуючої діяльності і налагодження управлінських відносин, може мати різний за своїми параметрами характер: це і державне регулювання, і централізоване керівництво, і оперативне управління. 7. Державне управління, функціонуючи у правовому полі чинного законодавства, у випадку його порушення, тягне за собою юридичну відповідальність.