Вимоги брата Іванової правомірні.
Суд відмовить у задоволенні позову Данилової
Объяснение:
- Іванова та Данилова мали укласти договір довічного утримання у письмовій формі та посвідчити його нотаріально або Іванова мала скласти до смерті заповіт
Так, відповідно до ст.744 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), за договором довічного утримання (догляду) одна сторона (відчужувач) передає другій стороні (набувачеві) у власність житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме майно або рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов'язується забезпечувати відчужувача утриманням та (або) доглядом довічно.
Форма договору довічного утримання (догляду) визначена ч.1 ст.745 ЦК України - письмова форма із посвідчення нотаріально.
В силу ст.748 ЦК України, набувач за договором довічного утримання стає власником майна, переданого йому за договором довічного утримання (догляду) відповідно до ст.334 ЦК України.
Вказана норма - ст.334 ЦК України встановлює момент набуття права власності за договором. Зокрема, такою нормою визначено, що право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.
Отже, Данилова не набула права власності на майно - будинок, оскільки договір довічного утримання не був укладений у письмовій формі та посвідчений нотаріально. При цьому, договір можна визнати в суді дійсним у разі якщо сторони домовились щодо всіх його істотних умов і це підтверджується письмовими доказами та відбулось повне або часткове виконання, однак інша сторона ухиляється від його нотаріального посвідчення (ч.2 ст.220 ЦК України).
Іванова могла скласти заповіт, яким заповісти будинок Даниловій, однак, як вбачається з умов задачі, цього не зробила. Отже, спадкування буде відбуватись за законом.
Данилова є знайомою, а не родичкою Івановою, а також за умовами задачі не є особою, яка має право на спадщину в порядку черговості, встановленої ст.ст.1261-1265 ЦК України .
Гражданские -Право на жизнь.
-Право на личную свободу и неприкосновенность.
-Неприкосновенность жилища.
-Право на тайну переписки, телефонных переговоров.
-Право на свободу совести.
Экономические -Право частной собственности.
-Свобода предпринимательской деятельности.
Социальные -Право на благоприятную окружающую среду.
-Право на жилище.
-Право на охрану здоровья и медицинскую .
-Право на отдых.
-Право на свободу труда.
-На защиту от безработицы.
Культурные -Право на образование, на занятие творчеством и интеллектуальную собственность.
Данная группа прав, свобод и обязанностей по объему занимает в Конституции Казахстана второе место после лич¬ных.
Экономические и социальные права касаются таких важ¬ных сфер общественной жизни, как собственность, трудовые отношения, отдых, здоровье, образование, и призваны обес¬печить физические, материальные, духовные и другие соци¬ально значимые потребности человека.