Свобода - это великая ценность в нашем мире. Только имея свободу, человек может реализовать себя. Люди всегда стремились к свободе, писали это слово на знаменах в годы революций. Но как бы сильно не стремятся все люди к свободе, они очень хорошо знают, что абсолютной свободы для каждого человека быть не может. Полная свобода одних людей означает ее ограничение для других. Например, кто-то слушает громкую мелодию, забыв о существовании своих соседей, которым в это время надо отдыхать. Как видно, человек в нашем обществе связан с другими людьми, которые также имеют право на свободу, имеют свои права. В нашем обществе человек всегда должен делать выбор, что и как ему делать. При этом люди должны соблюдать нормы морали, соблюдать традиции и обычаи, руководствоваться общественным мнением и соблюдать законы. С учетом влияния этих правил он ведет себя определенным образом, принимает те или иные решения, человек всегда должен чувствовать ответственность за совершение своих действий, потому что он живет в обществе. Существуют многие ограничители нашей деятельности, но главным является чувство ответственности самого человека, когда у него существуют свои запреты на какую-то деятельность, которая может быть вредной и опасной для остальных людей.
Почему права необходимо защищать – потому что, если мы не будем их защищать с законов, с в первую очередь нашей Конституции, то они могут нарушаться другими людьми, начальством, органами власти, то есть права будут ограничиваться, и чтобы этого не произошло, они защищаются в нашей Конституции, ее статьями предусматриваются личные, политические и экономические права людей.
Права и свободы человека и гражданина могут быть ограничены федеральным законом только в той мере, в какой это необходимо в целях защиты основ конституционного строя, нравственности, здоровья, прав и законных интересов других лиц, обеспечения обороны страны и безопасности государства.
Само слово право можно обозначить или приравнять к слову "регулятор". Право=регулятор, то есть дается право регулирования на что-то.
Объяснение:
Теперь вернемся к нашему вопросу. Обязательное право регламентирует рынок, рыночный товарооборот. Другими словами - перемещение, переход товаров от одних владельцев к другим. Еще можно сказать, что обязательственное право представляет собой подотрасль гражданского права, которая регулированию экономического оборота (товарообмена), т.е. отношения по переходу от одних лиц к другим материальных и иных благ, имеющих экономическую форму товара. Иначе говоря, речь идет о правовом оформлении товарно-денежного обмена, т.е. рыночных взаимосвязей в собственном смысле слова.
Это если быть краткой.
Тому що, неповнолітні, з деяких умов праці користуються пільгами, встановленими законодавством.
На кожному підприємстві, в установі, організації має вестися спеціальний облік працівників, які не досягли вісімнадцяти років, із зазначенням дати їх народження.
Забороняється застосування праці осіб молодше вісімнадцяти років на важких роботах і на роботах з шкідливими або небезпечними умовами праці, а також на підземних роботах.
Забороняється також залучати осіб молодше вісімнадцяти років до підіймання і переміщення речей, маса яких перевищує встановлені для них граничні норми.
Усі особи молодше вісімнадцяти років приймаються на роботу лише після попереднього медичного огляду і в подальшому, до досягнення 21 року, щороку підлягають обов'язковому медичному оглядові.
Забороняється залучати працівників молодше вісімнадцяти років до нічних, надурочних робіт і робіт у вихідні дні.
Для робітників віком до вісімнадцяти років норми виробітку встановлюються виходячи з норм виробітку для дорослих робітників пропорціонально скороченому робочому часу для осіб, що не досягли вісімнадцяти років.
Заробітна плата працівникам молодше вісімнадцяти років при скороченій тривалості щоденної роботи виплачується в такому ж розмірі, як працівникам відповідних категорій при повній тривалості щоденної роботи.
Праця працівників молодше вісімнадцяти років, допущених до відрядних робіт, оплачується за відрядними розцінками, встановленими для дорослих працівників, з доплатою за тарифною ставкою за час, на який тривалість їх щоденної роботи скорочується порівняно з тривалістю щоденної роботи дорослих працівників.
Оплата праці учнів загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних і середніх спеціальних навчальних закладів, які працюють у вільний від навчання час, провадиться пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку. Підприємства можуть встановлювати учням доплати до заробітної плати.
Щорічні відпустки працівникам віком до вісімнадцяти років надаються у зручний для них час.
Щорічні відпустки працівникам віком до вісімнадцяти років повної тривалості у перший рік роботи надаються за їх заявою до настання шестимісячного терміну безперервної роботи на даному підприємстві, в установі, організації.
Працездатній молоді - громадянам України віком від 15 до 28 років після закінчення або припинення навчання у загальноосвітніх, професійних навчально-виховних і вищих навчальних закладах, завершення професійної підготовки і перепідготовки, а також після звільнення зі строкової військової служби, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб офіцерського складу або альтернативної (невійськової) служби надається перше робоче місце на строк не менше двох років.
Звільнення працівників молодше вісімнадцяти років з ініціативи власника або уповноваженого ним органу допускається, крім додержання загального порядку звільнення, тільки за згодою районної (міської) служби у справах дітей.
Батьки, усиновителі і піклувальники неповнолітнього, а також державні органи та службові особи, на яких покладено нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю, мають право вимагати розірвання трудового договору з неповнолітнім, у тому числі й строкового, коли продовження його чинності загрожує здоров'ю неповнолітнього або порушує його законні інтереси.
Тому, деяким роботодавцям набагато легше, відмовити неповнолітньому, а ніж дотримуватись всіх умов.