М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации
mtrololo09
mtrololo09
02.05.2021 02:12 •  Право

)на улице перестрелка и начались погромы.ваши действия по сохранению личной безопасности и безопасности окружающих в подобной ситуации?

👇
Ответ:
bochinskaya06
bochinskaya06
02.05.2021
Быстро удалиться с данной улицы, а если есть пострадавшие им 
4,8(91 оценок)
Открыть все ответы
Ответ:
eegorov1996
eegorov1996
02.05.2021
Учредительный договор — договор, заключаемый между учредителями юридического лица при его создании.
В учредительном договоре учредители обязуются создать юридическое лицо, определяют порядок совместной деятельности по его созданию, условия передачи ему своего имущества и участия в его деятельности. Договором определяются также условия и порядок распределения между участниками прибыли и убытков, управления деятельностью юридического лица, выхода учредителей (участников) из его состава.
В силу толкования ст. 52 ГК РФ, учредительные договоры по своему статусу относятся к учредительным документам, что косвенно подтверждается ст. 70 и 83 ГК РФ, а также прямо указано в ст. 89 и 122 ГК РФ.
Договор об учреждении общества с ограниченной ответственностью не является учредительным документом общества.
В соответствии с п. 2 ст. 52 ГК РФ учредительные договоры должны соответствовать следующим требованиям:
«В учредительных документах юридического лица должны определяться наименование юридического лица, место его нахождения, порядок управления деятельностью юридического лица, а также содержаться другие сведения, предусмотренные законом для юридических лиц соответствующего вида. В учредительных документах некоммерческих организаций и унитарных предприятий, а в предусмотренных законом случаях и других коммерческих организаций должны быть определены предмет и цели деятельности юридического лица. Предмет и определенные цели деятельности коммерческой организации могут быть предусмотрены учредительными документами и в случаях, когда по закону это не является обязательным. »
Уста́в — свод правил, регулирующих организацию и порядок деятельности в какой-либо определённой сфере отношений или какого-либо государственного органа, предприятия, учреждения. Общие уставы утверждаются, как правило, высшими органами государственной власти, уставы отдельных организаций — их учредителями либо соответствующими министерствами и ведомствами. Уставы имеют общественные организации (добровольные спортивные общества, творческие союзы и др.) . Уставы имеются у большинства международных организаций в качестве основных актов, определяющих задачи, принципы образования и деятельности данной организации.
С точки зрения законодательства России, а именно ст. 52 Гражданского Кодекса России, Устав представляет собой учредительный документ, то есть документ, на основании которого действует юридическое лицо.
Устав утверждается его учредителями (участниками) , в отличие от учредительного договора, который учредителями заключается
При этом для юридических лиц, созданных одним учредителем, Устав является единственным учредительным документом.
Как и в любом другом учредительном документе, в Уставе должны определяться наименование юридического лица, место его нахождения, порядок управления деятельностью юридического лица, а также содержаться другие сведения, предусмотренные законом для юридических лиц соответствующего вида.
4,7(14 оценок)
Ответ:
danilnikitin624
danilnikitin624
02.05.2021

Під функціями держави розуміють основні напрямки діяльності, що характеризують її призначення у суспільстві. У функціях держави виражається її сутність та реальна роль, яку держава відіграє у вирішенні основних питань суспільного життя.

Отже, функціям сучасної держави характерні такі ознаки:

вони є соціально значущими напрямками її внутрішньої або зовнішньої діяльності; у функціях держави знаходить своє вираження і конкретизацію її історична сутність і соціальне призначення; функції держави мають чітко визначений предмет, що означає їх постійний характер на довгому періоді існу­вання держави; реалізація функцій держави здійснюється притаманними їм методами і в притаманних їм формах залежно від змісту окремих функцій, конкретики завдань, які вирішуються державою на певних етапах розвитку суспільства; у функціях держави проявляються та об’єктивізуються притаманні їм особливості й закономірності розвитку, динаміка соціально-економічних, політичних і духовних перетворень у житті суспільства.

Так, М.Н. Марченко до основних функцій сучасної держави відносить:

політичні – напрями діяльності держави (її органів) пов’язані із створенням умов для формування і функціонування державної влади на засадах демократії; соціальні – створення належних умов для реалізації громадянам права на працю, на достатній життєвий рівень, на охорону здоров’я, на пенсійне забезпечення тощо; економічні – це такі напрями діяльності держави (її органів) пов’язані з впливом на сферу економічних відносин шляхом створення сприятливих умов для сучасного виробництва, підтримки і сприяння розвитку всіх форм власності тощо; оподаткування та фінансового контролю – запровадження і забезпечення функціонування системи оподаткування і контролю за законністю прибутків індивідів та організацій, а також і за використанням податків; екологічна – охорона і забезпечення раціонального використання природних ресурсів; забезпечення екологічної безпеки суспільства; культурна – забезпечення консолідації нації, формування загальної для всієї країни культури і водночас сприяння розвитку культури всіх народів, що проживають на території держави; заохочення науки, освіти; охорона культурної спадщини;правоохоронна – контроль за неухильним дотриманням конституції та законів, встановлення і притягнення до юридичної відповідальності винних у їх порушеннях; забезпечення реалізації і захисту прав та свобод людини й громадянина – створення найсприятливіших умов для реалізації суб’єктивних прав і свобод, а також ефективних засобів їх охорони, захисту і поновлення; неосновні (додаткові, похідні). Неосновні функції держави є складовими елементами основних функцій, але самі собою не розкривають сутності держави. Вони мають супроводжувальний, допоміжний або обслуговуючий характер (наприклад, функція оподаткування та фінансового контролю щодо економічної та соціальної функції держави). Необхідно зазначити, що поняття "основні функції” та "неосновні функції” є певною мірою умовними, що допомагають виділити із всієї сукупності функцій держави такі, що є більш або менш широкими за своїм обсягом.

Отже, неосновні функції являють собою напрями діяльності держави з виконання її завдань у визначеній, вузькій сфері суспільних відносин. Їх здійснення забезпечується відповідною діяльністю окремих ланок державного апарату, а не державою в цілому;

залежно від часу реалізації або від тривалості у часі функції держави поділяються на:

постійні (напр. наповнення Державного бюджету); тимчасові (напр. Державна цільова програма підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу);

Відповідно до принципу розподілу влади:

- законодавчі;

- виконавчі;

- судові;

- контрольно-наглядові.

4,7(7 оценок)
Это интересно:
Новые ответы от MOGZ: Право
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ