Якщо коротко, то це стосується поділу влади в державі.
Тобто поділ на законодавчу, виконавчу та судову гілки влади для того, щоб уникнути різностороннього впливу на діяльність кожної із цих гілок. Також до цього можна віднести недопущення домінування однієї гілки над іншою та забезпечення існування певної стабільності між ними.
Объяснение:
Суб'єкти системи стримувань і противаг: Верховна Рада України, Президент України, Кабінет Міністрів України, Конституційний Суд України і Верховний Суд України.
У Конституції України передбачені такі інститути системи «стримувань і противаг»:
право «вето» Президента на законопроект, прийнятий Верховною Радою; імпічмент Президента з боку Верховної Ради, що призводить до його усунення з поста; прийняття Верховною Радою резолюції недовіри Кабінету Міністрів, яка має наслідком його відставку; участь Верховної Ради у формуванні Конституційного Суду (призначення третини складу); контроль Конституційного Суду за відповідністю Конституції законів та інших правових актів Верховної Ради, Президента, Кабінету Міністрів, Верховної Ради Автономної Республіки Крим; дострокове припинення Президентом повноважень Верховної Ради у визначених Конституцією випадках; парламентський контроль Уповноваженим Верховної Ради з прав людини (омбудсманом) за дотриманням конституційних прав і свобод людини та ін.
Україна належить до змішаної форми правління, тому вона має такі ознаки системи «стримування і противаг»:
обрання президента та парламенту на загальних виборах; право президента розпустити парламент; широке коло спільних повноважень президента та парламенту країни, передусім становчих (формування уряду, судової гілки влади), контрольних (подвійна відповідальність уряду — і перед президентом, і перед парламентом); вкрай обмежені можливості відправити президента країни у відставку (досить складна процедура імпічменту); право відкладального вето президента країни.
Це називається добровільна відмова від вчинення незакінченого складу кримінального правопорушення. В такому випадку особа яка відмовилась від такого вчинення не буде нести кримінальну відповідальність якщо її дії містять всі необхіднні ознаки відмови:
1) особа повинна відмовитися від здійснення задуманих дій по своїй волі, а не внаслідок примусу або непереборної сили;
2) усвідомлення можливості довести злочин до кінця. Якщо особа усвідомлює, що внаслідок зміни обстановки його план, швидше за все, буде провальним, відмова не може бути визнана добровільною. Значення при цьому має не об'єктивна можливість реалізації задуму, а суб'єктивне уявлення винного про її можливість;
3) добровільна відмова повинна бути остаточною і безумовною: у особи не має бути наміру повернутися до скоєння злочинного діяння після деякого часу або по настанні певних умов.
Объяснение:
