Я думаю что суд этого не одобрит так как недее человека возникает только в том случае, если человек еще не достиг возрастной психической зрелости и не может контролировать и понимать важность своих поступков или утратил эту В силу различных причин (несовершеннолетие, злоупотребление алкоголем, наркозависимость) суд может вынести решение об оформлении частичной недее граждан (Ст. 30 ГК). Если пьянство и наркомания человека ставят под угрозу материальное благосостояние его семьи, в судебном порядке осуществляется оформление недее и назначается опека над недее Несовершеннолетние граждане вправе совершать самостоятельно лишь незначительные сделки, распоряжаться своими доходами, претендовать на авторство интеллектуальной собственности. Остальные действия несовершеннолетний может выполнять с согласия родителей, опекунов или усыновителей. Причинами, по которым суд может признать ограниченную недее гражданина, не достигшего 18-летнего возраста, является заявление родителей или опекунов, а также неразумная трата им собственных доходов на приобретение алкоголя и наркотиков и т.п.
И только психические расстройства, не позволяющие человеку адекватно воспринимать действительность и контролировать свои поступки, – реальный повод подать исковое заявление о признании недее в полной мере. В этом случае человек может быть принудительно госпитализирован в специализированные стационарные отделения для прохождения психиатрического освидетельствования.
Неповнолітні працівники мають право:
на скорочену тривалість робочого часу (ст. 193 КЗпПУ): у віці 16—18 років — 36 годин на тиждень; у віці 15—16 років (для учнів віком 14—15, які працюють у період канікул) — 24 години на тиждень (ст. 51 КЗпП);
щорічні відпустки працівникам віком до вісімнадцяти років надаються у зручний для них час.
на виплату заробітної плати за скороченої тривалості щоденної роботи в такому самому розмірі, як працівникам відповідної категорії за повної тривалості щоденної роботи (ст. 194 КЗпПУ);
Звільнення неповнолітнього працівника за ініціативою підприємства допускається лише з відома районної або міської комісії у справах неповнолітніх.
Звільнення на підставах, пов'язаних з реорганізацією, скороченням штату (п. 1 ст. 40 КЗпП), виявленням невідповідності посаді (п. 2 ст. 40 КЗпП) здійснюється лише у виняткових випадках і не допускається без обов'язкового працевлаштування (ст. 198 КЗпП).
У разі систематичного невиконання працівником без поважних причин обов’язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку; прогулу без поважних причин; неявки на роботу протягом більше 4 місяців підряд внаслідок тимчасової непрацездатності і т.д. Проте навіть описані в КЗпП підстави для звільнення носять частково суб’єктивний характер.
Тому закон гарантує право як на оскарження накладеного дисциплінарного стягнення та захист від звинувачень роботодавця, так і на захист від незаконного звільнення. Якщо працівник вважає, що дисциплінарне стягнення, яке застосував роботодавець, необгрунтовано або не відповідає тяжкості вчиненого проступку, він може звернутися до органів, що розглядають трудові спори в порядку, передбаченому КЗпП. Якщо працівник вважає, що звільнений незаконно, він може звернутися в суд.
Слід врахувати, що в разі незаконного звільнення або іншого грубого порушення трудового законодавства стосовно неповнолітнього працівника керівник може бути притягнений до відповідальності за п. 2 ст. 172 Кримінального кодексу і понести покарання у вигляді штрафу від 50 до 100 нмдг (від 850 до 1700 грн) або позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до п'яти років або виправних робіт на строк до двох років, чи арешту на строк до шести місяців.
1. Ми не знаємо умови роботи десятикласника - мооже вони не віддповідали нормам законодавства
2. Керівник повинен був брати письмові пояснення перед ддоганою
3. Десятикласник має право на поновленння зважаючи на обставини
Меры административной ответственности, в соответствии со статьей КоАП РФ 14.1. Осуществление предпринимательской деятельности без государственной регистрации или без специального разрешения.
Совершение указанного в задаче правонарушения, предусмотренного ч. 2 ст. 14.1. КоАП РФ, влечет наложение административного штрафа на граждан в размере от двух тысяч до двух тысяч пятисот рублей с конфискацией изготовленной продукции, орудий производства и сырья или без таковой.
В соответствии со ст. 27.1. КоАП РФ, в отношении индивидуального предпринимателя Л. может применятся мера обеспечения производства по делу об административном правонарушении в виде изъятия вещей и документов.