Объяснение:
З кінця 20-х років починається процес активного втручання фашистської держави у сферу економіки. Італійський варіант цього процесу полягав у будівництві «корпоративної держави». 1927 р. Велика фашистська рада прийняла Хартію праці, відповідно до якої профспілки були замінені корпораціями. Ці корпорації об’єднували представників держави, підприємців і робітників відповідно до галузей виробництва. Ці організації повинні були не тільки управляти виробництвом, але й згладжувати суперечності між працею і капіталом
Международный пакт о гражданских и политических правах — пакт Организации Объединённых Наций, основанный на Всеобщей декларации прав человека. Принят 16 декабря 1966 года, вступил в силу 23 марта 1976 года. Пакт является международным договором и имеет обязательную силу для 168 государств-участников, по состоянию на сентябрь 2016 года. Кроме государств-участников, пакт подписан ещё 7 странами[1].
Пакт ратифицирован Указом Президиума ВС СССР 18 сентября 1973 года[2].
Надзор за выполнением пакта осуществляет Комитет по правам человека ООН, рассматривая доклады стран-участниц, публикуя комментарии («замечания общего порядка») к пакту и рассматривая жалобы на нарушение пакта странами-участницами первого факультативного протокола.