Пишу о России, если нужна Украина то напишу
Принципы уголовного процесса объективны по своему содержанию. Они определяются теми экономическими и социальными реалиями, которые существуют в обществе и отражают уровень демократизма самого общества. Принципы носят нормативный характер, то есть они закреплены в нормах права. Подавляющее большинство принципов уголовного процесса закреплено в Конституции Российской Федерации. По своей сути процессуальные принципы носят императивный, то есть властно-повелительный характер. Они содержат обязательные предписания, исполнение которых обеспечивается всем арсеналом правовых средств.
Именно принципы определяют систему построения уголовного судопроизводства, его важнейшие институты и, одновременно, они выступают в качестве важнейших гарантий обеспечения прав участников процесса, и решения задач, стоящих перед уголовным судопроизводством.
Таким образом, принципы уголовного процесса – это закрепленные в Конституции Российской Федерации и в уголовно-процессуальном законодательстве основополагающие правовые положения, определяющие порядок осуществления уголовно-процессуальной деятельности, выражающие ее наиболее существенные черты и свойства, гарантирующие права и законные интересы участников процесса и обеспечивающие достижение задач уголовного судопроизводства.
Основні риси юридичної професії
Діяльність юриста характеризується множинністю соціальних зв'язків, повсякденним безпосереднім дозволом життєвих ситуацій, що виникають у всіх сферах життєдіяльності людей: у побуті, сім'ї, праці, економіці, сфері культури, соціального забезпечення і т.д. І немає нічого більш непрофесійного для юриста, ніж прояв байдужості, байдужості до долі людини. Юридична професія вимагає від особистості об'єктивності, володіння почуттям справедливості та співчуття, особистої бездоганності.
Робота юриста пов'язана з правовим дозволом виникають у житті ситуацій, із захистом прав і законних інтересів особистості, суспільства і держави. Юристу за родом роботи доводиться підбивати конкретний життєвий випадок під конкретну норму, тобто під загальне правило, що пропонує вид і міру можливого або належного поводження. Для чого від юриста потрібно не тільки висока професійна компетентність, а й громадянська життєва позиція
Громадянська позиція юриста має велике значення при соціальної оцінці фактів, подій, що мають юридичне значення, при виборі виду і міри примусового впливу до правопорушника, при обранні та застосуванні до винного встановленого рамками закону покарання. Скажімо, надмірно строга установка юриста може привести до розширення їм сфери дії кримінального закону, до застосування більш суворих заходів покарання. Помірна установка може виразитися в обмеженні сфери дії кримінального закону і в пом'якшенні покарання. Ліберальна установка юриста може призвести до необгрунтованого прояву "гуманізму" стосовно злочину і несправедливим, нелюдським відношенню до потерпілого, до суспільства в цілому.
Державний характер юридичної професії.
Службова діяльність юриста носить державний характер. Вона пов'язана з питаннями дотримання державної дисципліни, забезпечення законності, зміцнення правопорядку та ін Багато юристів займають посади в державному апараті, перебувають на державній службі і наділені владними повноваженнями. Робота юриста характеризується високими вимогами до точного відповідності прийнятих ним рішень чинному законодавству Він зобов'язаний активно проводити в життя політику держави, відповідально ставиться до дорученої справи, бути готовим до захисту прав, свобод і законних інтересів особистості, інтересів суспільства і держави від протиправних посягання.
2. В соответствии со ст. 12 Федерального закона "О международных договорах Российской Федерации" Президент РФ, Председатель Правительства РФ и Министр иностранных дел РФ могут вести переговоры и подписывать международные договоры.
3. В соответствии со статьёй 87 Конституции Российской Федерации верховным главнокомандующим Вооружёнными Силами Российской Федерации является президент Российской Федерации.
4. Депутатом Государственной Думы может быть избран гражданин Российской Федерации, достигший 21 года и имеющий право участвовать в выборах.(статья 97)
5. Одно и то же лицо не может одновременно являться членом Совета Федерации и депутатом Государственной Думы. Депутат Государственной Думы не может быть депутатом иных представительных органов государственной власти и органов местного самоуправления.(статья 97)
6. Право награждать государственными наградами и присваивать звания Российской Федерации предоставлено Президенту РФ.