У період карантину, який продовжено до 11 травня 2020 року, знаходитися на вулицях без документів, що посвідчують особу, у період карантину заборонено. Які документи посвідчують особу? Хто має право вимагати у людини паспорт? Чи має право поліцейський вилучати документ, який людина йому пред’являє? На ці та інші запитання відповідає Марія Николаїшин, директор Стрийського місцевого центру з надання БВПД.
Які документи посвідчують особу?
У статті 13 Закону України “Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус” вказано на те, що документи, які посвідчують особу, залежно від їх функціонального призначення поділяються на два види: документи, що посвідчують особу й підтверджують громадянство України та документи, що посвідчують особу й підтверджують її спеціальний статус.
документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України:
паспорт громадянина України;
паспорт громадянина України для виїзду за кордон;
дипломатичний паспорт України;
службовий паспорт України;
посвідчення особи моряка;
посвідчення члена екіпажу;
посвідчення особи на повернення в Україну;
тимчасове посвідчення громадянина України;
документи, що посвідчують особу та підтверджують її спеціальний статус:
посвідчення водія;
посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон;
посвідка на постійне проживання;
посвідка на тимчасове проживання;
картка мігранта;
посвідчення біженця;
проїзний документ біженця;
посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту;
проїзний документ особи, якій надано додатковий захист.
Чи обов’язково у період карантину носити з собою документи?
Обов’язково. Відповідно до змін, що внесені до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» знаходитися на вулицях без документів, що посвідчують особу, у період карантину заборонено.
Хто має право вимагати в людини посвідчення особи?
Перелік суб’єктів, які мають право перевіряти документи, що посвідчують особу, є дуже широким.
Розпочнемо з того, що здійснювати перевірку документів особи має право поліцейський. При чому, він не має
1.
Началась реалибитация жертв сталинских репрессий. Каждая Республика СССР получила больше свободы в политическом и правовом поле. Появились новые общественные организации. Строительство городов и улучшение уровня жизни населения. Быстрое развитие промышленности и сельского хозяйства.Восстановление автономии репрессивных народов (Чечено-Ингушская АССР, Карачаево-Черскесская автономная обл, Калмыцкая АССР) Расширение прав автономных республик в сфере управления экономикойОбразование Комитета госбезопасности. Восстановление прокурорского надзора по "Положению о прокурорском надзоре". Новое положение о Верховном Суде СССР.2.
Была проведена реорганизация правоохранительной системы. Были приняты новые кодексы уголовного, гражданского, семейного, трудового права. Свобода передвижения внутри страны ограничивалась институтом прописки. Практиковалось лишение гражданства СССР. Свобода совести была ограничена. Политические права граждан контролировались государством Публикации в прессе, например, подвергались цензуре.Простыми словами:
С 1954-1964гг:
Происходила относительная либерализация при сохранении основ политической системы, прекращение массовых репрессий, попытки укрепления законности.
С 1964-1985гг:
Просходило нарастание консервативных тенденций, огосударствление коммунистической партии, усиление коррупции на разных уровнях власти.
С 1985-1991гг:
Просходила попытка осуществления реформ во всех сферах жизни советского общества, непоследовательность которых стала одной из причин развала СССР.
3.
Основные принципы административно-командной системы.
Основа - государственная собственность. Абсолбтизация государственной собственности на экономические и природные ресурсы. Жёсткая централизация в распределении ресурсов и результатов деятельности. Ограничения или запрет частного предпринимательства.4.
Диссиденты видели себя борцами за свободу и гражданские права в Советском Союзе. Они считали, что СССР - это несправедливое государство, где притесняют людей и лишают их свободы слова. Они были организованы в различные подпольные группы и кружки, тайно издавали книги (так называемый самиздат), восхищались западным образом жизни. Практика, однако, показала, что диссидентское движение было деструктивным, и сыграло разрушительную роль в истории Советского Союза; своей борьбой с советским государством они приблизили величайшую геополитическую катастрофу второй половины XX века.
Если сами они видели свое значение как защитников свободы и человеческого достоинства, их реальное значение было как предателей и разрушителей своей страны. После распада СССР большинство диссидентов даже не было вознаграждено за их усилия: новая власть воспользовалась ими, чтобы укрепиться и выбросила их.
2.Cтадии:
1) установление фактических обстоятельств дела – решение вопроса факта;
2) установление юридической основы дела – решение вопроса права;
3) решение дела
3.Норма права — это общеобязательное, формально определённое правило поведения, установленное или санкционированное государством.Акт применения права — официальный правовой акт, содержащий индивидуальное государственно-властное веление, вынесенный компетентным органом по конкретному юридическому делу, и обеспечиваемый мерами государственных гарантий и санкции
4. толкования права — это такой правореализационный процесс, который содержит разъяснение смысла юридических норм.
5.Официальное и неофициальное толкование
6. Филологический,систематический,логический,исторический
7. Формами реализации права являются: соблюдение, исполнение, использование и применение правовых норм.
11.Если разъясняет судья конституционного суда,то это делигированное толкование, а если адвокат то нормативное толкование.
12.Право не может регулировать все сферы жизни человека, это просто невозможно. В то же время право регулирует те сферы которые имеют влияние на общество путем запрета или разрешения.