М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации
GGG1771
GGG1771
18.01.2023 07:38 •  Право

11. проаналізуйте правову ситуацію батьки віктора марчука й галини софієнко здавна дружать сім'ями, а віктор і галина (їм обом щойно виповнилося по 17 років) знайомі змалечку. нещодавно віктор і галина вирішили одружитися й повідомили про це своїх батьків. останні благословили їх за старовинним українським звичаєм. а) чи достатньо для укладання шлюбу віктора і галини, на вашу думку, згоди та благословення їхніх батьків? відповідь обґрунтуйте б) яким є порядок укладання шлюбу державним органом реєстрації актів цивільного стану? : 3

👇
Ответ:

1) НЕТ

У статті 16 КпШС України шлюбний вік встановлено: 18 років для чоловіків і 17 років для жінок.

В окремих випадках (коли фактично вже склалися шлюбні відносини, настала вагітність, народилася дитина) державні адміністрації районів, районів міст Києва і Севастополя, виконавчі комітети міських і районних у містах Рад народних депутатів можуть у виняткових випадках знижувати шлюбний вік на прохання самих неповнолітніх чи одного з них.

2) Стырено с http://yurist-online.com/ukr/uslugi/yuristam/literatura/stati/semeinoe_pravo/005.php

Порядок укладення шлюбу можна звести до наступних етапів.

1. Звернення до державного органу РАЦСу жінки та чоловіка, що бажають укласти шлюб (як особисто, так і через представників)

Заява про реєстрацію шлюбу є чинною протягом 3 місяців від дати її подання.

2. Ознайомлення осіб, які бажають зареєструвати шлюб, з їхніми правами та обов'язками.

3. Прийняття державними органами РАЦСу заяви за наявності всіх необхідних документів.

При поданні заяви особи, які бажають зареєструвати шлюб, зобов'язані подати паспорти чи інші паспортні документи, а також документи про припинення попередніх шлюбів (якщо вони були). Такими документами відповідно до п. 4.1 Правил реєстрації актів громадянського стану в Україні є свідоцтво про розірвання шлюбу, свідоцтво про смерть одного з подружжя, судове рішення про визнання шлюбу недійсним. При цьому у заяві про реєстрацію шлюбу робиться відмітка із зазначенням документа, що підтверджує припинення попереднього шлюбу.

4. Заручини.

5. Реєстрація шлюбу.

Для розгляду порядку реєстрації шлюбу важливе юридичне значення має дослідження питань часу та місця реєстрації шлюбу. Час реєстрації шлюбу. Відповідно до ст. 32 СК реєстрація шлюбу здійснюється після спливу одного місяця від дня подання заяви про реєстрацію шлюбу. До спливу цього строку реєстрація шлюбу може бути здійснена за наявності поважних причин та з дозволу керівника державного органу РАЦСу. При цьому в ст. 32 СК відсутній перелік таких поважних причин. Можна припустити, що такими причинами можуть бути: переїзд на постійне проживання до іншої місцевості, довгострокове відрядження, перебування на стаціонарному лікуванні у зв'язку з тяжкою хворобою чи проведеною операцією тощо.

За наявності наступних випадків шлюб може бути зареєстрований у день подання відповідної заяви:

- вагітність нареченої;

- народження нею дитини;

- безпосередня загроза для життя нареченого чи нареченої (п. 2 ст. 32 СК).

Відкладення реєстрації шлюбу можливе як за спільною заявою заручених осіб, так і за рішенням керівника державного органу РАЦСу. При цьому у разі відкладення реєстрації шлюбу за заявою заручених осіб термін відкладення обмежується тримісячним строком від дня подання такої заяви (ст. 28 СК). Відкладення реєстрації шлюбу у другому випадку здійснюється у разі наявності відомостей про перешкоди до реєстрації шлюбу, причому строк відкладення не може перевищувати 3 місяці. Порядок відкладення реєстрації шлюбу за рішенням керівника органу РАЦСу регламентується п. 4.8 Правил реєстрації актів громадянського стану в Україні. Відповідно до цих Правил реєстрація шлюбу відкладається у разі одержання органом РАЦСу письмової інформації про наявність передбачених законом перешкод до укладення шлюбу. При цьому перевірка наявності таких перешкод може бути покладена як на заявника, який повідомив про наявність таких перешкод орган РАЦСу, - він у місячний термін повинен подати відповідні докази, або на орган РАЦСу. Про відкладення реєстрації шлюбу орган РАЦСу зобов'язаний повідомити заручених осіб. У разі підтвердження наявності перешкод до укладення шлюбу орган РАЦСу відмовляє в реєстрації шлюбу і видає письмове роз'яснення зарученим. Якщо обставини не підтвердяться, реєстрація шлюбу здійснюється на загальних підставах.

Місцем реєстрації шлюбу є державний орган РАЦСу, який здійснює реєстрацію шлюбу в урочистій обстановці. Новий СК встановлює можливість реєстрації шлюбу в інших місцях за заявою наречених.

Так, відповідно до п. 2 ст. 33 СК реєстрація шлюбу може відбутися:

- за місцем їхнього проживання;

- за місцем надання стаціонарної медичної до

- в іншому місці, якщо вони не можуть прибути до органу РАЦСу з поважних причин.

Документом, що підтверджує реєстрацію шлюбу, є Свідоцтво про шлюб, зразок якого затверджується Кабінетом Міністрів України. Особливості реєстрації шлюбу із засудженою особою. Реєстрація шлюбу із засудженими, які відбувають покарання у виправно-трудових установах, провадиться відділом реєстрації актів цивільного стану за місцезнаходженням таких установ на загальних підставах, передбачених чинним законодавством України, з дозволу відповідного управління юстиції.

4,6(27 оценок)
Открыть все ответы
Ответ:
Pakimon4ikYT
Pakimon4ikYT
18.01.2023
Конституцию открывает преамбула, т.е. вводная часть, предшествующая тексту глав Конституции. Преамбула не содержит правовых норм, однако, она имеет существенное значение для понимания смысла как Конституции в целом, так и ее отдельных статей, поскольку именно во вводной части указаны основания и обстоятельства, послужившие поводом к изданию Конституции и как бы предопределившие ее содержание. Преамбула констатирует, прежде всего, что данная Конституция принята многонациональным народом Российской Федерации, соединенным общей судьбой на своей земле, подчеркивает особое значение этого акта для дальнейшего развития государства и общества. В преамбуле Конституции называются шесть основополагающих целей, реализация которых является главной задачей государства. Они отражают суть всей конституционной реформы в России. Это: утверждение прав и свобод человека, утверждение гражданского мира и согласия в Российской Федерации, сохранение исторически сложившегося государственного единства, возрождение суверенной государственности России, утверждение незыблемости демократических основ Российского государства, обеспечение благополучия и процветания России. Эти цели лежат в основе всех конституционных норм, пронизывают все содержание Конституции. Так, утверждению прав и свобод человека посвящены целиком гл.2 (ст.17—64) и ряд положений в других главах (например, ст.2, 6, 7 и др.). Включение этих статей в текст Конституции позволяет утверждать, что в развитии прав и свобод человека и гражданина наша Конституция вышла на уровень стандартов, принятых в мировом сообществе.
4,7(53 оценок)
Ответ:
alyakozlova22
alyakozlova22
18.01.2023
Конституция Российской Федерации (с поправками от 30 декабря 2008 г.)

Преамбула

Мы, многонациональный народ Российской Федерации, соединенные общей судьбой на своей земле, утверждая права и свободы челов
ека, гражданский мир и согласие, сохраняя исторически сложившееся государственное единство, исходя из общепризнанных принципов равноправия и самоопределения народов, чтя память предков, передавших нам любовь и уважение к Отечеству, веру в добро и справедливость, возрождая суверенную государственность России и утверждая незыблемость ее демократической основы, стремясь обеспечить благополучие и процветание России, исходя из ответственности за свою Родину перед нынешним и будущими поколениями, сознавая себя частью мирового сообщества, принимаем Конституцию Российской Федерации.

Комментарий к преамбуле

Преамбула Конституции РФ закладывает основные, наиболее важные и системно организующие в дальнейшем весь текст конституции принципы и позиции. Она является своеобразным ее конспектом, предвосхищая тип, статус, правовую конструкцию и юридическую силу конституции. В связи с этим преамбула должна раскрывать следующие обстоятельства.

1. Авторизующую основу: кто именно принимает данную конституцию.

2. Мотивационную основу: исходя из каких мотиваций принимается данная конституция.

3. Сакрализирующий выбор (конкретный прием его обозначения) и уровень сакрализации конституции.

4. Целеполагающую основу: какие цели ставит данная конституция.

5. Ценностную основу: какие из целей получают особо значимый характер на уровне принципиального выбора ценностей страны и почему.

6. Специализирующую основу: уникальные особенности страны, цели, задачи, иные обстоятельства. Здесь возможны: историческая апелляция, апелляция к будущему, геополитическая и геоэкономическая апелляция, демографическая и национальная апелляция, религиозная апелляция и др.

7. Основу, позиционирующую страну в мире: как позиционирует себя страна в международном пространстве и международных отношениях.

8. Обозначение или подход к форме государственного устройства страны, форме правления и политическому режиму.

9. Обозначение главных принципов государственного строительства, общественного развития и мировоззренческого (ценностно-мотивирующего) мира человека.

10. Тип и масштабность волевого акта, совершаемого сувереном при принятии конституции.

11. Статус конституции, обозначение подхода или подход к ее функциональному назначению.

Соответственно, в преамбуле должны быть отражены главные вопросы бытия страны согласно данному перечню. По каждому из них должен быть сделан четкий и однозначно интерпретируемый выбор. Анализ преамбулы Конституции Российской Федерации, проведенный на основе исследования вышеперечисленных вопросов, позволяет сделать следующие выводы.

1. В качестве автора Конституции РФ и источника власти (статья 3) в преамбуле указывается «многонациональный народ». Вопрос о русском народе, доминирующем численно и являющемся носителем цивилизационных потенциалов страны, при этом проигнорирован. Причем это сделано не только в тексте преамбулы, но во всей Конституции РФ. Единственное упоминание «русскости» в тексте связывается с русским языком, который, однако, упоминается в контексте множественности «государственных языков» (статья 68). Темы цивилизационной идентичности страны, ее «русскости» в Конституции РФ полностью отсутствуют и, судя по системности приема умолчания, это было сделано целенаправленно.
4,6(94 оценок)
Это интересно:
Новые ответы от MOGZ: Право
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ