М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации
Бабла22
Бабла22
13.08.2022 02:59 •  Право

Порівняти правовий статус громадян та іноземців

👇
Ответ:
iljakrainik
iljakrainik
13.08.2022
Іноземці можуть у встановленому порядку іммігрувати в Україну для постійного проживання або для працевлаштування на визначений термін, а також тимчасово перебувати на її території.
Іноземці мають ті самі права і свободи та виконують ті самі обов’язки, що й громадяни України, за винятком тих випадків, що передбачені Конституцією та законами України або її міжнародними договорами. Наприклад, іноземці не можуть обирати і бути обраними до органів державної влади та місцевого самоврядування, брати участь у всеукраїнському чи місцевому референдумах. Вони не виконують військового обов’язку.
Іноземці, які вчинили злочин, адміністративне чи інше правопорушення на території України, несуть відповідальність на загальних підставах.
http://www.ebk.net.ua/Book/law/zaychuk_tdp/part2/403.htm -тут про громадянина
4,8(51 оценок)
Открыть все ответы
Ответ:
viktoriyameshh
viktoriyameshh
13.08.2022
Усі свідомі роки мого дитинства пройшли в незалежній державі. Навіть не розуміючи, що таке незалежність, я чув і знав про неї. Осмислення приходило поступово. По мірі того, як я більшав, прийшло захоплення історією і літературою. І хоча учителі і батьки вважають, що у мене нахил до точних наук, гуманітарні предмети мені до душі значно більше.

У п'ятому класі мені потрапила до рук книга Антона Лотоцького «Історія України», з якої я дізнався про розвиток української державності. Саме ця книга заклала в моє серце почуття гордості за свою Батьківщину.

Пройшло чотири роки. Змінився я, змінилося наше суспільство. Але я не перестав пишатись тим, що живу в незалежній державі.

Почуття гордості пробудили в мені твори про славних українських лицарів-козаків. Я уявляв їх або в запеклому бою, або на легких «чаєчках», долаючими чорноморські хвилі. Вони захищали рідну землю від ворога, визволяли бранців із неволі. Ось у чому полягає їх внесок, у незалежність.

А учасники Коліївщини! Я захоплююсь ними, хоча і розумію, що багато в чому повстанці помилялися. Можливо, я був би таким же непримиренним на їхньому місці, проте вважаю, що жорстокості було забагато, особливо стосовно старих та дітей. Хоча через два з половиною століття мені значно легше розмірковувати на цю тему, ніж їм тоді.

Я уявляю, як наш стражденний народ зрадів надбанням революції 1917 року — і яке було розчарування! Але патріотизм у кожного українця в крові. Тому так щедро поливали рідну землю своєю кров'ю київські гімназисти і студенти в бою під Крутами. І це знову ж таки в ім'я незалежності!

Із величезною радістю сприйняли новину про незалежність України наші батьки. На початку дев'яностих років нашого століття Україна ніби ожила або прокинулась зі сну: мітинги, маніфестації. На вулицях блакитно-жовті прапори і тризубці. Тоді я був ще дуже малий, щоб усвідомити велич цих подій; мало хто сподівався побачити на вулиці державну символіку незалежної України.

Зараз дехто скаржиться на незалежність за всі наші існуючі проблеми. А я вважаю, що всі наші біди тимчасові. Народ наш роботящий, винахідливий, тож знайде вихід і з економічної скрути. Найголовніше — не панікувати, а сумлінно робити свою справу.

Нам, учням, треба працювати на ниві освіти. Навчатися сумлінно — тяжка праця. Але без знань ми не зможемо знайти свій шлях у житті. Незалежній Україні потрібні фахівці високого класу. Тільки так моя Батьківщина зможе стати рівною серед високорозвинених європейських держав.
4,4(35 оценок)
Ответ:
fnabtr4ui26986
fnabtr4ui26986
13.08.2022

Выработка понятия «международное право», т.е. сущностного содержания этого явления, — одна из задач науки права вообще и того ее раздела, который именуется теорией права, в частности, а также науки (доктрины) международного права и ее раздела — теории международного права.

Однако, к сожалению, отечественная теория права, как правило, опирается на анализ явлений, свойственных внутригосударственному (национальному) праву, а теория международного права касается главным образом явлений, свойственных межгосударственным или, шире, международным отношениям.

Происходит это, в частности, потому, что в реальной действительности существуют две системы права — право внутригосударственное (совокупность национальных прав отдельных государств) и право международное — со своими специфическими объектами и субъектами правового регулирования. Объектом внутригосударственного правового регулирования являются общественные отношения, складывающиеся в рамках государства, т.е. в рамках организованного в данное государство общества, а объектом международно-правового регулирования — общественные отношения, возникающие в рамках международного сообщества государств, т.е. главным образом взаимоотношения между государствами.

Дуалистическое понимание права как образуемого двумя хотя и взаимосвязанными, но самостоятельными правовыми системами (внутригосударственным и международным правом), общепризнано в доктрине как национального, так и международного права. Однако, не вдаваясь в подробности, отметим, что в доктрине права выдвигались схоластические монистические теории права (теории единого права). Одни авторы единым правом считают международное право, которое может якобы регулировать и внутригосударственные отношения. При этом они допускают временное существование и внутригосударственного правового регулирования, которое действует в силу недостаточной развитости международного права, но исчезнет в будущем по мере развития международного права. Другие авторы монистических концепций считают, что международное право допустимо лишь в пределах, предусмотренных внутригосударственным правом данного государства, т.е. что оно является внутригосударственным правом.

Между тем взаимосвязь внутригосударственного и международного права состоит в том, что международное право вынуждено считаться с общественно-политическим устройством государств, в частности с наличием органов государственной власти, правомочных выражать волю данного государства в его взаимоотношениях с другими государствами и иными субъектами международных отношений, а также с наличием общественных отношений, входящих во внутреннюю компетенцию любого государства и, как правило, не подлежащих международно-правовому регулированию. Международное право отсылает в таких случаях к правилам национального права.

В свою очередь, национальное право вынуждено считаться с наличием международно-правовых обязательств данного государства, подлежащих реализации во внутригосударственном праве, и, когда это возможно, отсылать к таким обязательствам или, чаще, трансформировать их в нормы своего национального права.

Взаимосвязь между национальным и международным правом обусловливается, таким образом, главенствующей ролью государства в установлении как национального, так и международного правопорядка.

Объяснение:

.

4,8(25 оценок)
Это интересно:
Новые ответы от MOGZ: Право
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ