Примітка. Слово пан в українській мові вживається щонайменше сім століть і в етикетному сенсі не має ніякої семантичної дотичності до слова пан у розумінні належності до привілейованих класів. Позаяк воно засвідчує пошану до адресата, в офіційних документах форма пан уживається з ім'ям, прізвищем, назвою посади, звання. Ім'я та по батькові зі словом пан не поєднується. Тобто говорити чи писати пан Михайло Петрович, пані Ольга Степанівна або звертатися пане Михайле Івановичу, пані Катерино Василівно є порушенням норм літературної мови й не відповідає українським традиціям.
Объяснение:
Французский документалист Томас Бальмес наблюдал за четырьмя младенцами из Намибии, Монголии, Сан-Франциско и Токио, начиная с рождения и до их первых самостоятельных шагов. Материал смонтирован в парад сценок длиною чуть более часа: они подобраны так, чтобы сравнить примерно одинаковые периоды из жизни детей. Американский ребенок лежит в роддоме, подключенный к мониторам, а с монгольским особо не церемонятся. Обхватив одной рукой туго спеленутый сверток, мать пристраивается позади мужа на мотоцикл — они возвращаются в степь. Теперь толстенькая американская девочка моется в душе, сидя у папы на руках, а мама из Намибии слизывает со своего ребенка грязь языком. Монгольский младенец большую часть времени проводит в одиночестве, потому что его мать занята хозяйством, а над девочкой из Токио трясут погремушкой: правда, и ей придется прочувствовать все горести отсутствия родителей, когда малышку оставят в яслях.
Объяснение:
фанера я незнаю но мне кажется правильно