Відповідь:
Пояснення:
Необхідність розвитку національно свідомої, духовно багатої мовної
особистості в незалежній українській державі зумовлює потребу фор-
мувати у школярів соціокультурні знання і вміння, виховувати шанобли-
ве ставлення до життєдайного джерела народної мудрості, продовжува-
ти кращі традиції минулого, примножувати їх.
На уроках української мови, читання та й у позаурочний час пови-
нно відбуватися «соціокультурне зростання» учня. Учителю початкових
класів випадає найпочесніша, найвідповідальніша місія до мо-
лодшим школярам прилучитися до культурної скарбниці українського
народу.
Кожна нація, кожен народ, навіть кожна соціальна група має свої
звичаї, традиції, що вироблялись протягом багатьох століть і освячені
віками. Звичаї та обряди впливають на духовну культуру певного на-
роду. Зауважимо, що на сучасному етапі процес освоєння культурної
спадщини має свої особливості. Тенденція переосмислення ролі й зна-
чення культурної спадщини полягає у прагненні не лише зберегти її у
первісному вигляді, а й активно ввести у формат теперішнього життя.
У самій методиці навчання української мови соціокультурна змісто-
ва ліній виокремилась в одну з провідних у Державному стандарті по-
чаткової загальної освіти.
У новій редакції ДС вказуються державні вимоги до рівня загально-
освітньої підготовки учнів, зокрема соціокультурної лінії: знати і вміти
записувати назву держави та її столиці; знати державні символи Украї-
ни; розуміти і пояснювати значення слів – назв предметів побуту, народ-
них звичаїв; використовувати тематичні групи слів народознавчого зміс-
ту в мовленні; знати казки, прислів’я, приказки, загадки, лічилки; уміти
доречно використовувати їх в усному і писемному мовленні для його
увиразнення; знати формули національного мовленнєвого етикету і ви-
користовувати їх під час спілкування; дотримуватись правил етикету під
час спілкування з представниками різних вікових груп і статусів; уміти
використовувати елементарні комунікативні контакти під час виконання
тих чи інших соціальних ролей у різних життєвих ситуаціях
Відповідь:
надіюсь до
Пояснення:
Одна із важливих складових формування інклюзивного суспільства — доступна освіта. Адже кожна дитина має право на якісну освіту, можливість добиватися успіхів у навчанні та адаптуватися в суспільстві. Тому освітні заклади повинні сприяти цьому, впровадивши реформи, та постійно вдосконалюючи програму навчання, інтерпретуючи її для всіх дітей. Інклюзивна освіта для сліпих і слабозрячих дітей має враховувати ряд особливостей і потреб учнів та забезпечувати процес навчання за до спеціальних пристроїв та літератури.
До спеціальних пристроїв інклюзивної освіти дітей з вадами зору відносять:
мовні пристрої (мовний калькулятор, визначник кольору, мовний самовчитель брайлівського шрифту, тощо);
навчальні засоби для незрячих (рельєфна фізична карта півкуль, періодична система Менделєєва для незрячих, тактильний глобус, друкарська машинка для друку шрифтом Брайля, тощо);
тифлоприлади;
засоби для вивчення і застосування шрифту Брайля;
ігри для незрячих і слабозрячих дітей.