Ра́дуга — атмосферное, оптическое и метеорологическое явление, наблюдаемое при освещении ярким источником света (в природе Солнцем или Луной — см. лунная радуга) множества водяных капель (дождя или тумана). Радуга выглядит как разноцветная дуга или окружность, составленная из цветов спектра видимого излучения (от внешнего края: красный, оранжевый, жёлтый, зелёный, голубой, синий, фиолетовый). Это те семь цветов, которые принято выделять в радуге в русской культуре (возможно, вслед за Ньютоном, см. ниже), но следует иметь в виду, что на самом деле спектр непрерывен, и его цвета плавно переходят друг в друга через множество промежуточных оттенков.
Центр окружности, описываемой радугой, лежит на прямой, проходящей через наблюдателя и Солнце, в антисолнечной точке[1], при этом Солнце всегда находится за спиной наблюдателя. Угловой радиус окружности — 42 градуса[1]. Для наблюдателя на земле радуга обычно выглядит как дуга окружности, чем ниже Солнце над горизонтом, тем ближе дуга к половине окружности, а высота верхушки радуги над землёй — к 42 градусам. Чем выше точка наблюдения, тем дуга полнее (с самолёта можно увидеть и полную окружность). Когда Солнце поднимается выше 42 градусов над горизонтом, окружность возможного появления радуги оказывается ниже уровня земли, и наблюдатель, находящийся на её поверхности, увидеть радугу не может[2]. Приблизиться к радуге, как и к горизонту, нельзя[3].
Объяснение:
Вот .
Объяснение:
Компенсаторні процеси можуть спрямовуватись на ослаблення як первинного дефекту, так і вторинних відхилень.
Приклади компенсації: слабка пам’ять – вироблення розуміння, слабкість волі та недостатність ініціативи – навіюваність, наслідування. Компенсаторні перебудови у людини мають багаторівневу структуру і поєднують біологічну адаптацію організму з психологічними та соціально-психологічними процесами. На біологічному, або тілесному, рівні компенсаторні процеси протікають переважно автоматично і несвідомо. Психологічний рівень компенсації пов’язаний зі свідомою діяльністю людини, спрямованою на відновлення власних функцій. Ефективність компенсації на соціально-психологічному рівні обумовлюється характером відносин людини і соціуму.
Процес компенсації у дітей з психофізичними вадами протікає більш інтенсивно у сприятливих умовах:
- правильно організоване, систематичне виховання та навчання;
- сполучення навчання з працею;
- оптимальні стосунки між педагогами та дітьми, а також в дитячому колективі;
- оптимальний режим праці та відпочинку;
- різноманітність методів навчання, використання технічних засобів.
Дети парой намного целестремительнее, они учатся усерднее, вкладывают в работы частичку себя. Дети искренние и добрые, поэтому им может легко даваться учёба. В детском возрасте хорошо развито воображение, с которым можно добиться больших успехов в творчестве. Взрослым стоит учиться у детей их лучезарности и остроумию