У дитинстві я мріяла мати домашню тварину, але батьки щоразу заперечували. І щасливим днем мого життя став той, коли я нарешті умовила їх узяти маленьку пухнату істоту. Цей день, напевно, я не забуду ніколи! Як я готувалася, як чекала прибуття в будинок нового члена родини! А коли побачила це створіння, то була в захваті: на мене дивилося щось мохнате з жовтими, великими, як блюдця, очима. З того дня в мене оселилася кішечка. Згодом вона перетворилася на красиву дорослу кішку, стала мамою, бабусею. Тепер я дивлюся на її онуків, що живуть по сусідству, і згадую їхню бабусю в дитинстві. Хоч вона вже й доросла, однак, коли розіграється, стрімголов бігає по квартирі, ганяється за іграшковою мишкою. Любить стрибати високо, просить погратися з нею: сяде біля дверей і нявкає, то на мене гляне, то на двері. Це означає: треба підійти, постукати по дверях вище, а вона постарається туди доплигнути.
У кожної тварини, як і в людини, свій характер. Характер моєї улюблениці лагідний, вона розумна, легко піддається навчанню, допитлива. Коли наповняється ванна водою, сяде на грати і дивиться довго на воду, немов намагається щось зрозуміти. Є в неї одна чудова якість — вона дуже чуйна. Якщо чує розмову на підвищених тонах, миттю мчиться, зупиняється на порозі й уважно оцінює обстановку. Визначивши «агресора», підбігає до нього і злегка кусає за ногу.
Нехай кажуть, що друг людини — собака, але я упевнена, що моя кішка — кращий друг, який ніколи мене не залишить у біді, буде захищати всіма силами й радіти разом зі мною. У спілкуванні зі мною вона виявляє ті почуття, що я марно очікувала від багатьох людей: відданість, безкорисливу любов, безмірну подяку лише за сам факт мого існування.
Моя кішка майже не змінилася зовні. Іноді ми сідаємо з нею вдвох і починаємо згадувати той день, коли вперше зустрілися. Може, про це згадую лише я? А вона думає про своє? Але в її очах я бачу увагу і турботу.
Щороку ми відзначаємо день нашої зустрічі. Я обов'язково пригощаю її чим-небудь смачненьким. Цього року ми відзначили цей день уже вшосте
ПодходитЭто случай из моей жизни летом
Что значит хорошая семья? И как можно определить хорошая эта семья или плохая? Очень часто говорят, если дети хорошо одеты, хорошо учатся, то они из хорошей семьи. Конечно это так. Но бывают в жизни непредвиденные обстоятельства: дети убегают из дома или совершают самоубийство. Почему они так поступают, ведь они из хорошей семьи?
Родители стараются одеть, обуть, накормить своих детей, выполняют все их капризы. Но в суете повседневной жизни они не находят свободного времени, чтобы провести со своими детьми свободное время, чтобы пообщаться с ними. Об этом они забывают, а ведь это так важно. У каждого ребенка есть свои проблемы, с которыми ему сложно справиться, и о которых он часто боится признаться. В хорошей семье нужно делиться со своими проблемами с родителями, и решать эти проблемы вся семья должна вместе. Вот такую семью можно назвать хорошей, где каждый готов заступиться за другого и ему.
Но к сожалению, хороших семей мало, родители совсем не проводят время со своими детьми, о воспитании они иногда забывают. Если родители часто ругаются, то это видят дети, которые впитывают в себя весь этот негатив. Они подрастают, и потом не знают как создать свою полноценную семь, им никто не объяснял, они этого не видели и не понимают, что значит жить в любви и согласии.
Сколько себя помню, всегда мечтал стать врачом. Пока я еще был маленьким я любил лечить свои игрушки. И на сегодняшний день я твердо определился, что им стану. Я считаю, что врач – самая необходимая и благородная профессия, врачи – ангелы на земле. Я готов с большой самоотдачей людям справляться их болезнями, недугами, а также их жизни.Моя мечта стать именно таким врачом, врачом, которого не будут бояться, врачом, который будет людям. Любая болезнь переноситься тяжело, но легче, когда знаешь, что тебя лечит самый лучший врач.Врач-человек который не остановиться не перед чем. Лишь бы только жизнь человека. Именно по этому я решила выбрать себе эту профессию.