Слово «козак» означає «вільний воїн» . Козаки були об’єднанням воїнів-селян. Вони жили в південних степах Росії і України біля великих річок - Дону і Дніпра. Дніпровські козаки були дуже знамениті. їх головними ворогами були тата ри. Воїни вибирали отамана найкращого і наймужнішого бійця, і слідували за ним. А він був повинен вести їх до перемоги. Козаки були волелюбними, сміли вими і відмінними наїзниками. Багатьом їздовим трюкам вони вчилися у своїх ворогів.
Оскільки російськи царі все більше і більше підсилювали свою владу над країною, перед ними була серйозна проблема - як контролювати гордих і нєзалежних козаків? Але в 1654 році вони прийшли до мирної угоди. Козакам було дозволено зберегти села і свою свободу, але вони повинні були воювати за наказом царя. Зараз відроджено багато традицій козацтва, і навіть є сформовані козачі полки, але вони вже не вільні воїни минулих часів.
Он глядел на нее, совсем потерявшись,(дееприч.об.) рассеянно обтирая с лица своего грязь,(дееприч.об.) которою ещё более замазывался. Но дворня подняла смех, увидевши его запачканную рожу,(дееприч. об.) и не удостоила его ответом. А между тем степь уже давно приняла их в свои зеленые объятия, и высокая трава, обступивши,(одиночное дееприч.) скрыла их, и только казачьи чёрные шапки одни мелькали между ее колосьями. И казаки, прилегши несколько к коням,(дееприч.об.) пропали в траве. Под тонкими их корнями шныряли куропатки, вытянув свои шеи(дееприч.об.). В небе неподвижно стояли ястребы, распластав свои крылья и неподвижно устремив глаза свои в траву( однород. дееприч.об.).