вводные слова – это специальные слова или сочетания слов, при которых говорящий выражает своё отношение к тому, что он сообщает.
вводные слова могут выражать уверенность и неуверенность ( примеры ). с их можно передавать различные чувства ( примеры ).
а что вы будете делать, если вам надо сообщить, откуда вы взяли эту информацию. конечно, вы тогда будете использовать вводные слова, указывающие на источник сообщения ( примеры ).
в научном стиле, где главное – логика, вы будете использовать вводные слова, указывающие на порядок мысли (примеры).
часто мы думаем, что вводные слова не нужны, но мы сами не замечаем, как используем их в речи. (по материалам интернета)
2. роль цитат в речи
цитата (от лат. cito - вызываю, привожу) - дословная выдержка из какого-либо текста или в точности приводимые чьи-либо слова. цитата обычно приводится для подкрепления излагаемой мысли авторитетным высказыванием или для критики цитируемой мысли. область употребления цитат обширна: цитаты используют в публицистическом стиле, в текстах научного стиля, в художественных текстах. в зависимости от этого цитаты выполняют разную роль в речи.
в публицистическом тексте обращение к цитатам – экономный и убедительный прием, позволяющий представить читателю факты, обобщить их, подтвердить свое мнение ссылкой на авторитетный источник. для журналиста это средство не только убеждения, но и эмоционального воздействия.
в текстах научного стиля, например, в лингвистических исследованиях, цитаты играют роль иллюстративного материала, а в словарях, справочниках и других научных трудах приводятся как образцы речи.
в художественном тексте, как правило, цитируется прямая речь героев, поэтому цитата не только заключает в себе ту или иную информацию, необходимую для развития сюжета, но и выступает в изобразительной функции, рисуя облик героя, у которого своя манера речевого поведения. по тому, как он выбирает и произносит слова, мы судим о пристрастии персонажа к книжной речи или, напротив, к диалекту, просторечию, узнаём, предпочитает ли он ласковую или грубую форму выражения, искреннюю или фальшивую интонацию.
таким образом, цитаты важны в речи. (по материалам интернета)
ответ:
объяснение:
ответ:
науковий стиль. аналіз особливостей стилю. одна з функціональних різновидів науковий стиль мови літературної мови, обелужівающая сферу науки і виробництва; він peалізуется в книжкових спеціалізованих текстах різних жанрів. наука дати справжню інформацію про навколишній світ. і хоча осягати закономірності навколишнього світу можна і іншими (не тільки науковими) способами, саме наука звернена до інтелекту, до логіки. наукові тексти пов'язані з орієнтацією на читача-професснонала. отже, основні риси мови науки як же строітея науковий текст? сюожет наукового тексту незвичайний: автор прилучає читача до процесу пошуку істини. читач повинен пройти слідом за ним шлях, щоб, зробивши (і, тим самим, перевіривши) логічні ходи, прийти до бажаного висновку-результату. автор моделює ситуацію, представляючи процес пошуку істини в найбільш, на його думку, оптимальному варіанті. своєрідна сфера людської діяльності. вона покликана точність і об'єктивність. компознція типового наукового тексту відображає послідовність фаз наукового дослідження: 1. усвідомлення проблеми (питання, завдання) і постановка мети "8веденіе", пошук способів вирішення проблеми, перебір можливих 2. варіантів і висунення гіпотези, доказ ідеї (гіпотези) - "основна частина" ; 3. "висновок". спосіб дослідницької рішення отримання відповіді завдання, чином, способом викладу, таким є докази. текст навіть не дуже великих за обсягом наукових на рубрики, підкреслюючи перехід від одного дослідницького епізоду до наступного. у науковому тексті по будь-якої спеціальності можна без праці виділити мовні засоби, за яких здійснюється конструювання цього логічного каркаса. це, наприклад, глаголь позначимо, поставимо, складемо, визначимо, знайдемо, виберемо, розглянемо і т.л. автор методично творів статей, повідомлень прийнято ділити