Домашняя работа с Задание 1. ознакомьтесь Допишите вступление и заключение, а Заголовок. Тексты должны быть созданы по правилам публицистического некоторыми интересными фактами. также придумайте интересный стиля. Рабочие муравьи постоянно выносят на просушку материал от основания гнезда наружу, так что слой, лежавший сверху, оказывается всё глубже и глубже, но до тех пор, пока не придёт время ему снова увидеть свет. Так муравьи предотвращают как образование плесени, так и процессы гниения. Долгожителем среди обитателей Московского зоопарка является аллигатор Сатурн ему более ста лет. Для крокодилов это лишь пора «зрелости». Многие палеонтологи считают, что Именно мелкие динозавры стали предками всех современных птиц. Археоптериксы были небольшими существами — тело достигало в длину 35 сантиметров. Они, безусловно, могли летать, ловко бегали по земле и были лазить по деревьям.
Пригодницькі романи видатного французького письменника жуля верна насичені захоплюючими подіями, раптовими і несподіваним поворотами сюжетів, їх рушійною силою стають різноманітні пригоди. одним з найяскравіших прикладів такого роману може служити відомий у всьому світі твір «п’ятнадцятирічний капітан».як і в багатьох інших творах письменника, основою сюжету роману стають надзвичайні пригоди – подорож пасажирів океанської шхуни «пілігрим». особливістю цього роману є не тільки надзвичайні пригоди його героїв, яким на шляху до свого порятунку довелося переплисти океан та витримати багато випробувань, подолати багато перешкод та залишитися живими у смертельній небезпеці, а й опис природи. достатньо цікаво, що навіть дивовижні речі автор пояснює з наукової точки зору, а всі загадки природи, які зустрічаються на шляху героїв роману, не мають нічого дивовижного і теж пояснюються наукою.у роман «п’ятнадцятирічний капітан» жуль верн ввів персонаж дивакуватого вченого, в житті якого існує лише один єдиний інтерес – наука. завдяки цьому персонажеві автору вдається наповнити роман найточнішими описами природи тропічної африки, на узбережжі якої опинився дик сенд с пасажирами шхуни після її загибелі.герої майже всіх пригодницьких романів французького письменника – це відважні і сміливі люди, які у будь-яких обставинах прагнуть дізнатися більше про людей і оточуючий їх світ. письменник і сам досить часто робить відступи для того, щоб розповісти про багатства африканської тропічної природи, таємниці океану і всесвіту. один з найпопулярніших персонажів романів ж. верна – трохи дивакуватий учений, в якості якого в творі «п’ятнадцятирічний капітан» виступає кузен бенедикт. завдяки йому автор отримує можливість пояснювати усі природні явища і описувати природу з науковою точністю. однак ми бачимо, що навіть найрозумніший вчений не може знати усього, а найкращі знання для кожної людини – це її життєвий досвід. безмежний світ відкриває людині лише деякі свої таємниці, а неприборкана природа назавжди залишається сильніше людини.романи жуля верна відрізняються нанизуванням нескінченної кількості окремих захоплюючих епізодів, в яких героям постійно загрожує загибель, але майже завжди несподівано відбувається неочікуваний порятунок. не став в цьому відношенні винятком і роман «п’ятнадцятирічний капітан». як і в багатьох інших романах, у ньому жуль верн описує різні країни, моря і континенти, прославляє любов до свободи, вірність і людяність героїв, а його фіналом стає їх щасливий порятунок.шхуна під назвою «пілігрим» вирушила з нової зеландії, взявши курс на тихоокеанське узбережжя південної америки. спочатку судно повинно було зайти в порт вальпараїсо в чилі, а далі відправитися в сан-франциско. але «пілігрим» відхилився від курсу і врешті-решт зазнав аварії біля берегів екваторіальної африки. після гибелі судна дик сенд разом з невеличкою командою опинився в хащах тропічної африки, де героям прийшлося подолати безліч труднощів. їм довелося пробиратися через непрохідні джунглі і топкі болота, ховатися від грози в термітнику, йти через пустелю та робити багато іншого. і де б вони не знаходилися, автор з науковою точністю і достовірністю описує оточуючу природу, реальності подіям та знайомлячи читачів з природою далекого континенту.
1941 году началась Великая Отечественная война. Она забрала жизни многих людей. Но многие из них выжили. Тех людей, которые участвовали в этой войне и сейчас живут, называют ветеранами войны. Мой дедушка один из них. Его зовут Василий Семёнович Кухтин. Он родился в 1925 году. Когда началась война, дедушке было только 16 лет. Но как только ему исполнилось 18 лет, его призвали в армию. В течение 2-х недель его учили стрелять из ружья. Затем его отправили на фронт, служить в пехоте. Пехотинцы защищали свои позиции в окопах. Мой дедушка три раза ходил в атаку. На третий раз его ранили в ногу. Рана была очень сильная. Дедушка думал, что он уже умер, но когда он открыл глаза, увидел, что он находится в госпитале. Множество раненых и умирающих людей лежали рядом с ним. Вокруг них суетились медсестры. Одна из них подошла к дедушке. Она распорола ему штаны и сделала перевязку ноги. Дедушка сказал, что может ходить. Ему дали палку, чтобы опираться на неё. После недолгого лечения в военном госпитале, дедушку отправили в Россию поездом. Там его вылечили. Комиссия признала, что дедушка негоден к войне. Прожив полгода в России, дедушку снова призвали в армию, уже в 1944 году. Из-за больной ноги, дедушку учили водить танк. Он учился на танкиста 2 месяца. Дедушка поехал на фронт, получив специальность: механик-водитель. Его танк несколько раз подбивали немцы и один раз, танк сильно горел, но мой дедушка К этому времени Россия была освобождена от фашистских захватчиков. Дедушка принимал участие в освобождении Венгрии и Австрии. Когда война кончилась, часть, где служил дедушка, осталась в Австрии на 3 года, чтобы поддерживать порядок. Дедушка вернулся на родину в 1949 году, потому что войсковая часть, в которой он служил, перегоняла танки из Австрии через Венгрию, Румынию, Украину и Белоруссию в Россию. Я не хочу, чтобы была война, и русский народ погибал. Пусть на нашей планете будет мир! Имя Своё Вставь
