Правильно: Вдруг какой-то странный звук, будто кто-то (дальше правильно).
"Дзон, дзон", - бьет ворона клювом польду.
Стянувшая берега ледяная крыша слегка провисла под собственной тяжестью.
в серебряный (одно н); безымянной (две н); речки (на конце и); стараясь обходить лужи (а не лучи)
Тип речи - повествование
тихо, вдруг, слегка, снежно,осторожно -.-.-.-.-.-.-.-,
струящейся (как? )тихо - примыкание
хрустела(как?) снежно - примыкание
привлек (как?) вдруг - примыкание
ступая(как?) осторожно - примыкание
провисла (как?) слегка
Творчість Михайла Салтикова-Щедріна наповнене алегоріями, адже саме в такій формі і дорослим, і дітям ставали найбільш доступні основні думки письменника. Автор часто звертався до жанру казки і в алегоричній манері викривав людські пороки. Прикладом став твір «Премудрий Піскарьов», яке побачило світ у 1883 році.
Цілком очевидним стає той факт, що образ пічкура в творі іносказателен. Казка починається типовою фольклорною формулою «Жили-були», далі йде опис існування рибки і її смерть. Твір акуратно окреслює тонку грань між реальним життям і сюжетною лінією «Премудрого пискаря». Життя героя казки йшло своєю чергою, поки одного разу смерть батьків не змінила пічкура. Перед кончиною батьки попросили, у що б то не стало берегти себе і це абсолютно змінило хід подальшого життя маленької рибки: «Дивись, синку, - говорив старий Піскарьов, вмираючи, - коли хочеш життям жуіровать, так гляди в обидва!».
Пічкур став жалюгідним боягузом, але пояснював свій страх перед будь-якою дією тим, що не діяти - це дуже розумно і не варто нікуди зайвий раз потикатися. Він знаходився в шаленому жаху перед усім навколо - всім тілом тремтів, якщо поруч з його норою пропливали інші риби, практично не їв і не спав і все свої сто років провів в такому стані. Часом мріяв піскар ви зі свого затишного куточка і прожити повноцінне життя - обзавестися дружиною і дітьми, отримувати платню і розважатися, перекидаючись в карти, але так і не вистачило духу у маленької рибки: «Жив - тремтів, і вмирав - тремтів» - так описує кончину героя автор.
Ідея твору полягає в відображенні нікчемною долі. Відмовився від повноцінного життя, перебуває в постійному страху і вимушений у всьому собі відмовляти, піскар не тільки прожив безцільне життя, але і втратив свою особистість. «Мудрі» думки пічкура і повторювана фраза «Ах, щось завтра буде» підкреслюють убогість і порожнечу душі пічкура, а також вказують читачеві на безглуздість такого існування.
У творі «Премудрий Піскарьов» автор зачіпає важливі соціальні та політичні проблеми Росії його часів. Образ пічкура є складовим і включає в себе долі лібералів того періоду, які вважали за краще проживати пусті життя, сховавшись від оточуючих проблем всередині держави. Ці люди не прагнули змінити світ навколо, вони егоїстично дбали лише про себе. Розумів піскар все, що відбувається навколо, однак рішучих дій вважав за краще повна бездіяльність і всепоглинаючий страх перед вищестоящими з метою максимально убезпечити себе. Не випадково автор дає наступний опис свого героя: «Був він Піскарьов освічений, помірно-ліберальний, і дуже твердо розумів, що життя прожити - не те, що мутовку облизати». Казка викриває боягузтво і моральну нікчемність, тріумфувала в світі чиновництва.
Талант Михайла Салтикова-Щедріна полягає в умінні відобразити всього в декількох сторінках казки нікчемність і марність такого існування, відбивши реальну дійсність, змушує гірко посміхнутися читают.