Народилася майбутня письменниця 1917 року в с. Петрашівка на Київщині. Як і багато інших селянських дітей, Марію з раннього віку привчали до роботи. Закінчивши школу, дівчинка спочатку працювала в польовій бригаді, а потім рахівником правління. Ще тоді вона навчилася любити і розуміти землю, поважати працю хлібороба.З дитинства Марійка писала вірші, складала пісні. Добираючи мелодії, дівчинка наспівувала їх подружкам. А ще Марійка полюбила поезії Т. Шевченка. Часто прибігала вона до столітнього кучерявого дуба, що ріс у кінці городу, щоб поплакати над долею нещасної Катерини.Дівчина мріяла стати вчителькою. Навчаючись самотужки, вона вступила на дошкільний відділ Білоцерківського педагогічного технікуму. Тоді ж білоцерківська районна газета надрукувала перший вірш Марії Познанської.1945 року вона стала студенткою Київського педінституту (1945), а через рік вийшла у світ перша збірка поезій для дошкільників «Мій квітник». Благословив молоду поетесу на творчий шлях Павло Тичина.Визнаною дитячою письменницею Марія Познанська стала на початку 1950-х років, маючи у своєму творчому доробку майже десяток поетичних збірок для малих читачів. Особливо полюбилися дітям такі книжки: «Про чудо-ліс, що на полі зріс», «Любій малечі про цікаві речі», «Чим пахне коровай», «Про золоті руки», «Що я знаю про метро», «Асканія-Нова», «Про білий халат і наших малят» тощо.Талант педагога і талант поета— ось те щасливе поєднання, яке, мабуть, зумовило популярність віршів Марії Познанської серед дітвори.Марія Авакумівна удостоєна премії імені Лесі Українки.
1) Лошади, сани, деревья, бык, привязанный к столбу, - всё было бело и казалось мягким, пушистым. 2) И плетни, и белевшая на дворах скотина, и крыши домов - всё, казалось, спало здоровым, тихим, трудовым сном. 3) Ружья, пробывшие двое суток на морозе, и, вероятно, густо смазанные маслом, дали осечки. 4) На такой ясный и убедительный довод отвечать, разумеется, было нечего. 5) У самого края воды лежала какая-то большая тёмная масса... Несомненно, это был морской зверь, выброшенный волнами на берег. 6) Птицы, по-видимому, зябли на снегу и поэтому сбились в одну кучу... 7) К несчастью, частые и сильные дожди мешали успешному ходу путешествия. 8) Сквозь отверстие виднелась часть низенького домика с двумя, к удивлению моему, освещёнными окнами. 9) Самое лучшее время для ловли неводом бывает, по рассказам крестьян, весной и осенью. 10) Дмитрий, так звали моего соседа, был мало заметен в классе. 11) Однажды (наступил уже май, но никто, кажется, не заметил тогда ни ледохода на Москве-реке, ни цветущей черёмухи) я стоял в толпе у памятника.
величественее
самый великий
более