Современный Казахстан переживает период национального возрождения и возрождение национальной государственности.Ранее имело место сознательное изживание и уничтожение традиций на протяжении всего двадцатого века. За семидесятилетний советский период в Казахстане боролись с пережитками
Существует множество традиций в Казахстане, причем многие из них характерны не для всего Казахстана, а только для его народа.
Если пиала горячего напитка обожгла только тело, значит, вы пили воду. Ибо чай согревает и душу».
Абай Кунанбайулы
В жизни казахов чай и чаепития занимают важнейшее место. За чаем собираются семьями, и чаепитие вполне может продолжаться весь день. За одним только завтраком могут выпивать больше трех чашек чая. Практически все традиционные обычаи казахов всенепременно сопровождаются чаепитием.
Объяснение:
эссе
Відповідь:
Традиційно, з покоління в покоління, наші рідні працелюбні. І на роботі, і вдома докладають чимало зусиль для безбідного життя. Цікаво, що, крім іншого предки чоловіки були ще й пасічниками та садоводами - це, так би мовити, хобі.
Характерною для членів нашої родини була і є велика любов до Батьківщини.
До тим, хто її потребує:
. хворим
. пораненим під час протистояння на Майдані, та під час воєнних подій, іншим.
Любов до тварин, які завжди присутні в нашому житті. Це в основному собаки і котики, з якими ми дружимо, доглядаємо їх.
До традицій моєї сім`ї належать також переваги натуральних продуктів харчувакння. Для цього обробляємо земельні ділянки; тримаємо тісний зв`язок з селянами, завдяки чому дістаємо натуральні молочні продукти, яйця, та інше.
Висновок: сімейні традиції мають велике значення для людини. Завдяки добрим традиціям члени сім`ї передають прийдешнім поколінням такі чудові риси як доброта, працелюбність, патріотизм, вміння співчувати. Малеча, вихована в такій обстановці, стане достойними людьми.
Сімейні традиції в сім'ї пожвавлюють побут, роблять його більш насиченим, цікавішим, створюють приємні спогади. Традиції сприяють активній взаємодії між членами сім'ї, а значить, їх постійного спілкування, згуртування, зміцнення взаємин. Традиції допомагають дому стати надійним укриттям, тихою гаванню, де тепло, світло і безпечно. Для дитини вони корисні тим, що надають їй впевненість, дозволяють відчути якусь стабільність життєвого укладу, вчать позитивніше оцінювати навколишній світ.Однак для того, щоб традиції не згасали, потрібно докладати чимало зусиль. Постійність - справа не проста, але якщо кожен член сім'ї розуміє глибоке значення якихось нехай навіть чисто символічних спільних ритуалів, підтримувати дотримання традицій буде легше. Якщо у вас є діти, залучайте їх в спільну діяльність з ранніх років, пояснюйте їм її зміст, і не бійтеся, що вони не відразу зрозуміють вас. В першу чергу, самі не будьте зневажливими до традицій, поважайте їх, щоб ваші діти бачили, як ви серйозно до них ставитеся, і в майбутньому несли їх у свої сім'ї.Сімейної традицією можна назвати ті порядки і звичаї, які переходять в одному сімействі від одного покоління до іншого. Саме сімейними цінностями і традиціями , звичками відрізняються наші сім’ї . Адже у кожного вони свої. Наприклад , серед традицій моєї родини, є такі, як спільна ліплення пельменів на Новий Рік. Свята всі відзначають по-різному , але в нашій сім’ї кожен рік все виглядає приблизно однаково. Ми всі разом ліпимо пельмені , відзначаємо Новий рік , дивимося телевізор. І хоч ніхто з нас вже не вірить у Діда Мороза , ми даруємо один одному подарунки , і кладемо їх під ялинку. Мені подобається те , що ми не тільки дотримуємося ці сімейні традиції , але і отримуємо від цього задоволення , навіть дорослі. І подібних традицій в нашій сім’ї багато. Наприклад , ми робимо генеральне прибирання щосуботи. У кожного члена сім’ї своя обов’язок – витерти пил , підмести або помити підлоги . Увечері , закінчивши загальні праці , ми любимо сидіти всією сім’єю і дивитися небудь цікаве по телевізору. І це теж одна з наших сімейних традицій . Коли я створю свій власний осередок суспільства , мені б дуже хотілося перенести в неї всі ті сімейні традиції , яким я слідував з раннього дитинства. Я хочу , щоб і мої діти і онуки також слідували їм . Сімейні традиції – це величезна і важлива цінність кожної родини
Пояснення:
Жила была снежинка. Она очень интересовалась, кто придумал снежинок. Она летала к зимним феям, но они не знали. А потом она вспомнила, что может попасть в мир деда Мороза. Она точно знала, что дед Мороз должен знать, кто придумал снежинки. Но чтоб попасть в мир деда Мороза надо найти сани и оленей, а снежинка знала одного оленя, она полетела на Северный полюс, что б найти оленя по имени Копытце. Снежинка прилетела на Северный Полюс, Копытце был рад видеть снежинку и после теплой встречи, она рассказала о цели своего приезда, что она хочет знать – откуда взялись и кто создал всех снежинок. Но как же найти сани, чтобы попасть в мир деда Мороза? Снежинка пока не знала и думала несколько дней, пока ей не пришла в голову чудесная идея – мы же в сказочном мире и значит, что мы сильно пожелаем то и сбудется, так давай же мы пожелаем попасть к деду Морозу. Так и случилось, как только Копытце и Снежинка загадали попасть в волшебный мир деда Мороза, как они там и очутились.
Друзья полетели в башню деда Мороза, нашли огромный и красивый зал, видят, сидит на снежном троне дед Мороз. Снежинка почтительно поздоровалась и попросила деда Мороза открыть ей тайну – кто же придумал и создал снежинок? И дед Мороз рассказал, что всех снежинок придумал могущественный снежный гном, который очень любил снег, он любовался часами, как снег сверкает и искрится на солнце. Ему хотелось, что бы чудесные крохотные создания, такие же безупречные, белые и пушистые как сам снег, могли кружится над землей, в медленном и чудесном танце. Так он и создал снежинок, что бы все вокруг могли восхищаться красотой снега и снежинок.
Счастливая снежинка вернулась домой и всем рассказала, кто придумал снежинок.