Течёт безбрежная вечная река Лета. Власть её над мёртвыми безграничная, безусловно. Смерть- действительно всеобщее горе. Все люди когда-то переживают потерю своих дорогих любимых родственников. Каждый стремится превратить свою мимолётные, но драгоценные для каждого мгновения жизни, чтобы эти мгновения смогли наполнить жизнь, превратить её в настоящую, исключительную, индивидуальную.. Чтобы было потом что вспомнить в старости.
Извиняюсь за такую не очень веселую тему, но при виде первых 6 слов сложился образ именно такое реки, и с него всё началось
Объяснение:
Закінчення іменника залежить не лише від того, у якому відмінку й числі він стоїть, а й від його відміни та групи, а іноді — і від значення. Тому в іменниках української мови багато різних закінчень.
Нижче, у таблицях, наведено буквені (не звукові) відмінкові закінчення іменників за відмінами й групами. Якщо в різних іменниках тої самої відміни й групи виступають різні закінчення, то вони подаються через кому: дуба, лісу — -а, -у. Паралельні закінчення в тих самих іменниках подано через похилу риску (це означає: або, або): на коні, на коневі, на коню — -і /-еві/ -ю. Закінчення, що трапляються, як винятки, взято в дужки: бабів— (-ів). Знаком □ показано нульове закінчення: парт, площ — □.
(со) смолой - Т.п, (за) солнцем - Т.п, (без) зноя - Р.п, (для) покоя - Р.п, (под) зеленью - Т.п, (в) жилище - В.п