“Ісаія. Глава 35” аналіз
Рік написання – 1859
Жанр: переспів з Біблії («подражаніє») — один із улюблених жанрів поета; гімн Волі.
Тема: мрія поета про неодмінність повалення самодержавства і розбудову нового суспільства — трудящих.
Ідея: впевненість Т. Шевченка у святість божої правди, яка запанує на землі, віра у щасливе і вільне життя.
Основна думка: «Оживуть степи, озера, / І не верстовії, / Скрізь шляхи святії / Простеляться…»
Объяснение:
“Ісаія. Глава 35” композиція
Твір умовно можна поділити на 3 частини:
1 частина — Проголошення радості на землі, внаслідок Божої ласки.
2 частина — Воздаяння Всевишнього довготерпеливим:
а) «незрячі прозрять»; б) «німим отверзуться уста»;
в) «і дебрь… — пустиня неполита… прокинеться»;
г) «веселі ріки потечуть, а озера… поростуть … оживуть».
3 частина — Радість трудящих з приводу отримання ними волі.
Спільне: козацька старшина — гетьмани; розумні, енергійні, боролися за булаву.
Відмінне:
Яким Сомко - чесний, порядний, освічений, дотримується козацьких традицій і звичаїв; безкомпромісний; мріяв об’єднати Україну сильною рукою, зробити її незалежною.
Іван Брюховецький - хитрий, облесливий, нечесний, жорстокий; влади добився обманом, підкупом; зневажливо ставився до козацьких старійшин, черні; мріяв про особисту владу, славу та збагачення.
Не зовсім привабливі риси Якима Сомка:
— Не люблячи запорожців, Сомко обожнює Кирила Тура за героїзм, відданість і мудрість;— образив Лесю, коли в її присутності віддав перевагу Туру, дотримуючись козацької моралі, згідно з якою бойовий побратим завжди ставився вище, ніж жінка чи кохана дівчина;
— після поразки Сомко відмовляється від порятунку й подальшої боротьби (щоправда, заради друга та заради спокою в суспільстві, уникнення кровопролиття).