. Крохам важко протистояти страхам, невдачам, неприємностям, тому малеча більш беззахисна. Саме завдяки цьому діти починають вірити, що існує сила, яка може вберегти їх від страху, болю або страждання, тобто у них виробляється своєрідний захисний механізм. Так з`являється уявлення про всесильних батьків, які можуть все, а також про добрих і злих чарівників і істот.
Віра в дива - це адаптаційний механізм психіки, який зберігається у нас на підсвідомому рівні і до дорослого віку. Саме він, допомагає нам переживати найскладніші моменти в житті.
(извени зробив з до перекладача сам російська) Він любив літературу, вона стала йому близькою і дорогою. І літературу він розцінює як перша ознака культурної людини. Степан вважав, що він людина насиченого розуму і тому не повинен спілкуватися з людьми, тими далекими фігурами, що йому часом доводилося з ними зустрітися». Життя здавалося йому простим і жодної уваги не вартим. Він належав до тих людей, хто прагне крок за кроком наближатися до поставленої мети, але не вміє спочивати на зупинках досягнення. Бажання його були поривчастий, вони палили його, кликали навпростець через труднощі. Здавалося б, а що тут образливого. Але справа в тому, що при вирішенні будь-яких проблем душа Степана була жорном невпинним, що тільки разом з добірним зерном кукіль і вівсюг життя».
. Крохам важко протистояти страхам, невдачам, неприємностям, тому малеча більш беззахисна. Саме завдяки цьому діти починають вірити, що існує сила, яка може вберегти їх від страху, болю або страждання, тобто у них виробляється своєрідний захисний механізм. Так з`являється уявлення про всесильних батьків, які можуть все, а також про добрих і злих чарівників і істот.
Віра в дива - це адаптаційний механізм психіки, який зберігається у нас на підсвідомому рівні і до дорослого віку. Саме він, допомагає нам переживати найскладніші моменти в житті.