Кожна людина потребує надії на диво. майже з самого дитинства ми починаємо усвідомлювати, що поряд із багатьма захоплюючими речами у світі співіснують лють, кривда, брехня. ми бачимо це, і віра в дива, в надзвичайне в цю мить ще більше спалахує в нас, бо дитина-душа захищається від таких страшних розчарувань. але кожен використовує цю віру по-різному. хтось намагається закрити очі і зробити вигляд, наче нічого такого немає, ховаючись у мрії, а хтось, бажаючи змінити цей світ, дивиться на свою мрію, і йде вперед, і увесь цей бруд на ньому не залишає сліду. авжеж, ми не зможемо змінити світ, не змінивши себе самих, тому для того, щоб мрія справді стала дійсністю, треба працювати над собою. на це здатен не кожен, бо боротьба із собою - найважча боротьба у світі.
вірш "крила"
ответ:
жанр: поезія
тема: розповідь про духовно багату людину.
головна думка: "людина нібито не літає крила має"
ідея: уславлення духовних поривань людини.
художні засоби.
епітети: "вічного поривання".
риторичні запитання: "а як же людина? ", "а що ж людина? ".
риторичні оклики: "а крила має! "
рефрен: а крила має.
а крила має!
анафора: "то буде ", "у ", "або з "
порівняння: "крила, не з пуху-пір'я,а з правди, чесноти і довір'я"
антитеза: "землі немає, то буде небо".
заперечувальне порівняння: "немає поля, то буде воля", "немає пари, то будуть хмари".