Повість починається таким казковим епізодом:
Прямо над нашою хатою пролiтають лебедi. Вони летять нижче розпатланих, обвислих хмар i струшують на землю бентежнi звуки далеких дзвонiв. Дiд говорить, що так спiвають лебединi крила. Я придивляюсь до їхнього маяння, прислухаюсь до їхнього спiву, i менi теж хочеться полетiти за лебедями, тому й пiдiймаю руки, наче крила. I радiсть, i смуток, i срiбний передзвiн огортають та й огортають мене своїм снуванням.
Я стаю нiби меншим, а навколо бiльшає, росте i мiниться увесь свiт: i загачене бiлими хмарами небо, i одноногi скрипучi журавлi, що нiкуди не полетять, i полатанi веселим зеленим мохом стрiхи, i блакитнава дiброва пiд селом, i чорнотiла, туманцем пiдволохачена земля, що пробилася з-пiд снiгу.
I цей увесь свiт трiпоче-мiниться в моїх очах i вiддаляє та й вiддаляє лебедiв. Але я не хочу, щоб вони одлiтали вiд нас. От коли б якимсь дивом послухали мене: зробили круг над селом i знову пролетiли над нашою хатою. Аби я був чародiєм, то хiба не повернув би їх? Сказав би таке таємниче слово! Я замислююсь над ним, а навколо мене починає кружляти видiння казки, її нерозгаданi дороги, дрiмучi пралiси i тi гуси-лебедята, що на своїх крилах виносять з бiди малого хлопця.
Казка вкладає в мої уста оте слово, до якого дослуховуються земля i вода, птиця в небi й саме небо...
Елементи казковості:казка вкладає в уста хлопчика слово,хлопчик стає меншим,світ міниться в його очах,видіння казки кружляє навколо хлопчика,лебеді виносять на своїх крилах з біди малого хлопця .
Для мене справжнім скарбом є родина та друзі. Деякі люди вважають найголовнішим у житті матеріальні цінності,але для меня найважливіше в житті це моя сім'я! Мама і тато- найближчим та найріднвші люди в кожного з нас! З перших днів нашого народження вони поруч з нами,вони оберігають нас від всяких бід, захищають та підтримають,зігрівають своім теплом. Я дуже люблю своїх батьків!Як кожна дитина в світі я вважаю,що мої мама і тато найкращі світі. Я б не поміняв їх ні на які скарби, тому що їхня любовь- це вже найцінніший скарб!
Також у житті важливі друзі, якби не вони мені було б сумно,бо завдяки їм я отримую купу позитивних емоцій! Справжній друг- це людина я ка буде з тобою коли тобі сумно та коли тобі весело. В цьому полягає суть дружби
Саме ці, на мою думку, прості речі для мене є справжнім скарбом
Объяснение:
Удачи
ДУмаю це?
Объяснение:Сумна доля чекає ліричного героя. Він скоріш за все засуджений на висилання до Сибіру. Але особисті страждання страждання не лякають його. Митцеві не страшно й бути забутим людьми. Трагічне його невільницьке і сирітське минуле привчили його до страждань і забуття. Сумна доля чекає в’язня: все, що задумав написати, згине разом із ним. Герой уважає, що зроблено дуже мало для славної України; щоб залишитися у пам’яті народній, слід зробити більше. Не будуть нащадки згадувати у молитвах, але й це не головне. А головне, що трагічна доля чекає Україну. Її грабують безжальні пани, вони душать її волю, її намагання стати щасливою. Як справжній патріот саме через це найбільш карається поет. У творі ми бачимо, як невідступно мучила Шевченка думка про загрозу відродженню України, якщо російські самодержці присплять національну свідомість українців і викоринять з їхньої свідомості бодай натяки на можливість існування самостійної української держави: