Не боюсь я ні бога, ні біса,
маю серця гіпо́теку чисту;
не боюся я й вовка із ліса.
хоч не маю стрілецького хисту.
не боюсь я царів-держилюдів,
хоч у них є салдати й гармати;
не боюсь я, людських пересу́дів,
що потраплять і душу порвати.
навіть гнів твій, дівчино-зірничко,
не лякав мене ні крихітки:
я люблю те румянеє личко
і розіскрені очі-красітки.
лиш коли на те личко чудове
ляже хмарою жалісна туга,
і болюще дрожання нервове
ті усточка сціпи́ть як шаруга,
і докір десь у горлі пропаде,
у знесиллі опустяться руки,
і благає підмоги, поради погляд розпуки, —
отоді моє серце стискає,
мов кліщами, холодна трівога:
біль німий мене більше лякає.
ніж всі громи й злих сил перемога.
паспорт вірша много
2.жанр
3.тема(мотив)
4ідея
5.образ ліричного героя , його почуття й переживання , ставлення до подій
6.головний герой(якщо є) , його характеристика
7.художні засоби