- Чого ти така збентежена(дієприкм.)?
- Хтось знову зранку перевзувся прямо у класі. Подивись, яка засмічена (дієпримк.) підлога біля вішалки!
- Ніхто тобі не зізнається, всі шкоду робити сміливі, а відповідати – перелякані(дієприкм.)!
- Не розумію я таких учнів! Хіба це складно? Хіба він зовсім збайдужілий (дієприкм.) до всіх навколо? Будемо дихати пилюкою весь день!
- Давай підметемо підлогу та залишимо на перерву вікно відчиненим(дієприкм.)?
- Набридло вже. Як староста змушена (дієприкм.) розказати про це вчителю. Хтось з наших однокласників не поважає інших. Усі знімають забруднене (дієприкм.) взуття в холі, а хтось особливий, відірваний (дієприкм.) від колективу, – прямо у класі.
- Не гарячкуй, просто хтось забув подумати головою.
- Він забув, а черговим прибирати. Ні, за зроблену (дієприкм.) шкоду треба відповідати! Він вже й так показав себе безвідповідальною особою!
- Яка ти роздратована(дієприкм.), Таню, заспокойся. Ти маєш рацію, та не варто так сильно нервувати. Прийняте зопалу рішення завжди погане. Давай ще раз поговоримо з усіма після уроку й попередимо, що підемо до вчителя.
Объяснение:
Жанр —поезія-замовляння Вид лірики — філософська. Тема: розповідь про чоловічий початок, чоловічі стосунки, чоловіче життя Ідея: возвеличення чоловічої сили, чоловічого духу та єдності, дружби, взаємоєдності. Основна думка: щоб стати дорослим кожен юнак повинен станцювати аркан
“Чоловічий танець” художні засоби “Чоловічий танець” епітети: «древнє чоловіче коло»; «найтісніше коло»; «грішний світ», «чоловічий танець», «заповітне». Метафори: «коло тяжко рветься», «мертво стиснувши долоні інших»; «випасти з грішного світу», «змішай із ближніми піт і кров». Повтори: «хоч раз»; «як тяжко». Фразеологізм: «змішай із ближнім піт і кров». анафори («як тяжко», «ти», «з»), символ (коло — вічність людського страждання), риторичне звертання («Сину людський, ти стаєш…»).