М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации

Написати твір по пунктам
чому ,,промітей закутий",есхіла-це трагедія.
1)хто такий промітей,які його стосунки з зевсем
2)що зробив для людей?
3)за що він був покараний?
4)риси характеру промітея
5)чому це трагедія

тільки не про мі

👇
Ответ:
Hope21
Hope21
04.03.2021

Трагедія «Прометей закутий» давньогрецького драматурга Есхіла, життя якого припало на межу VI-V століть до нашої ери, і якого сучасники називали «батьком грецької трагедії» — один з найвідоміших творів митця.

Як і інші літератори Стародавньої Греції, у своїх творах Есхіл використовував міфічні сюжети. Це пояснюється тим, що у житті стародавніх греків міфи відігравали дуже важливу роль. У давньогрецьких міфах були зосереджені поняття про такі складні речі, як справедливість і зло, доля і людина, життя і смерть, в них були втілені нездійснені мрії людей, їх прагнення, сподівання, їх уявлення про навколишній світ, його походження, існування і майбутнє.

Прометей був одним з найбільш улюблених образів давньогрецьких митців. Міф про цього титана відображував історію розвитку людства в уявленні представників античних часів. За сюжетом цього міфу люди не могли ні говорити, ні думати, вони були кволі і не розуміли того, що бачили навколо. Прометей став першим, хто зглянувся на людство і почав допомагати людям.

Нудьгуючи, інші боги теж допомагали людям, але вимагали за це пожертвувань і пошани. Саме завдяки Прометею люди отримали можливість їсти м’ясо. Він заколов жертовного бика, поділив його тушу на дві однакові частини. Потім одну купу він доповнив кістками і прикрив гарним жиром, а м’ясо склав у іншу купу і накрив її брудною шкурою. Зробивши це, Прометей запропонував Зевсу обрати, яку купу боги будуть залишати собі, а яку будуть віддавати людям. Звичайно ж, Зевс вибрав більшу купу з кістками, а людям дісталося гарне м’ясо.

Ображений на обман Прометея, Зевс відмовився пускати того на Олімп, а людям не віддав вогонь. Тоді за до хитрощів Прометей викрав вогонь і приніс його людям. За це його прикували до скелі на краю землі. Щодня до цієї скелі прилітав орел і викльовував у Прометея печінку, а та за ніч знову відростала. Лише після багатьох століть Гераклу вдалося вбити орла і звільнити Прометея від страшних мук, на які він був приречений за до людям.

Образ Прометея в трагедії Есхіла торкається важливої етичної проблеми, яка хвилювала драматурга усе життя — це власна відповідальність людини за рішення, що приймаються нею. Прометей був богом, тому міг передбачати і знав заздалегідь про ті страждання, які випадуть на нього через до людям, але не змінив свого рішення.

Тому образ Прометея — це образ людини, яка має сміливість брати на себе відповідальність за свої вчинки і рішення, яка не зраджує своєї долі. Як і герой трагедії «Прометей прикутий», її автор вірив у можливості людини, її велич і велике майбутнє.

Объяснение:

ну вот как-то так, надеюсь подойдет)

4,5(22 оценок)
Ответ:
Nisson1
Nisson1
04.03.2021

ответ:1. Промитей титан. С Зевсом хреновенькие.

2. Припер огонь

3. За людям

4. Храбрый, добрый, сообразительный (короч по класике)

5. Жалко парня, он старался. (тут вразумительного ответа не дам ибо не понела вопрос)

Просто крч, замес такой. У богов был огень, тепло и свет, а люди жили в непроглядной темноте. Промитей решил стыбзил огонь и принёс людям. Зевс его наказал, его приковали к камню и каждое утро прилетал орёл и клевал его. Воть

Объяснение:

4,6(9 оценок)
Открыть все ответы
Ответ:
NeekaFox
NeekaFox
04.03.2021
У «Слово про похід Ігорів» присутні елементи двох жанрів: прози й поезії. Перші видавці визначили його як героїчну пісню, сучасники – як поему (поетичність метафор і порівнянь, ритмічна будова значної частини тексту, багата символіка) або повість.Сучасні вчені відзначають, що тут наявні яскраво виражені епічні елементи, сильний ліричний струмінь, ритмізована мова, своєрідна композиція, що дає підставу вважати цей оригінальний високохудожній твір героїчною поемою.

Автор

Думки вчених розійшлися: одні вважають, що твір написаний кимсь із тогочасної феодальної верхівки (може, самим Ігорем чи його сином Володимиром), інші – незнатною людиною, вихідцем з Чернігово – Сіверщини, одним із учасників походу, який повернувся на батьківщину. Деякі вважають автором Бояна.

Техніка написання «Слова…». Видання твору

Віднайдений текст «Слова…» був написаний скорописом без проміжків між словами, з надрядковими літерами і знаками (титлами), що для економії дорогого пергаменту ставилися замість пропущених літер.

Згодом О. І. Мусіним-Пушкіним текст був поділений на слова, речення, абзаци. Було зроблено копії.

1792р. – час відкриття рукопису;

1800р. – перше видання «Слова…».

Тема твору: Зображення невдалого походу князя Ігоря проти половців 1185 р. (у вузькому розумінні); історична доля Руської землі, її минуле, сучасне й майбутнє (у широкому розумінні).

Ідея твору: Заклик до єднання, любові до рідної землі.

«Слово про похід Ігорів» – не тільки найвидатніша пам’ятка давньоруської літератури, але й зразок героїчного епосу народу. Невідомий автор закликає берегти й любити Русь-Україну, примножувати її багатства.

Характерні риси «Слова…» (спільні для всіх усних і писемних творів героїчного епосу):

-проводиться тема захисту рідної землі від народу-агресора;

-історичне тло створюється у протистоянні ворогу;

-у центрі боротьби стоїть держава;

-епічні герої орієнтуються на верховного правителя, який уособлює народну єдність; .

-з повагою мовиться про родоначальників;

-герої проявляють небачену сміливість і в бій за рідну землю йдуть, як на свято.

Історична основа

Невідомий автор розповідає про похід новгород-сіверського князя на половців 1185 р.

Міжусобні змагання князів Київської Русі за землю призвели до жахливої руїни: пограбування міст, спалення сіл, захоплення полонених, убивства родичів.

Ситуацією скористалися половці, які з 1061 р. нападали на східнослов’янські землі.

Керуючись головним завданням (захист Руської землі), у 1183 р. Великий князь київський Святослав з до ще кількох князів переміг половців. Князь Ігор також вирішує завоювати половців: перший похід – вдалий, другий (через 2 роки, у 1185 р.) – закінчився поразкою у битві на р. Каялі.

Композиція

•Вступ (пісня Бояна) – рбздуми автора над манерою описування подій.

•Основа частина (кілька оповідань):

-виступ Ігоревої дружини;

-похід;

-битви з половцями;

-сон і «золоте слово» Святослава;

-«плач Ярославни»;

-втеча Ігоря з полону;

• закінчення (величання Ігоря, князів і дружини).Образи «Слова…»

Центральні образи: Руська земля, Ігор, Святослав, Ярославна, Всеволод, автор та ін.

Людські характери змальовано скупо, але в кожному підкреслено найприкметнішу рису: в Ігоря – хоробрість, у Святослава – мудрість, у Ярославни – вірність.

Руська земля: Дніпро, Дон, Волга, Рось, Сула, Донець, Дунай, Чорне й Азовське моря, міста Київ, Корсунь, Чернігів, Новгород, Галич, Путивль, половецькі степи, тощо – усе набуває людських рис, оспівується з використанням мотивів давньої слов’янської міфології.

«Криваві зорі світ провіщають; чорни тучі з моря ідуть… Земля гуде. Ріки мутно течуть. Порохи поля покривають».

Князь Ігор.Автор «Слова» відроджує героїчний образ Ігоря — полководця, вождя, який вийшов у похід за землю Руськую.

Затемнення сонця – авторський поетичний прийом, за до якого повністю реабілітується князь Ігор і його похід. Згідно з уявленнями XII ст. затемнення було провісником можливої біди, яка, однак, не вважалася неминучою. Тому князь Ігор приймає рішення вийти в похід назустріч небезпеці і відвести біду від рідної землі навіть ціною власного життя. Це і є найвищий подвиг в ім’я Вітчизни.

Ігор Святославич – чесний і відкритий, гордий і відважний, мужній і рішучий, вольовий, зневажає смерть, полон для нього – найбільша ганьба («Лучче ж потятим бути, аніж полоненим…»), але необачний, надміру запальний.

Святослав – великий державний діяч, справжній патріот і благородна людина, мудрий, хоробрий, висуває ідею єдності руських князів з метою зміцнення КИЇВСЬКОЇ держави.

Ярославна

(справжнє історичне ім’я – Сфросинія, дочка галицького князя Ярослава Осмомисла) – єдиний жіночий образ твору. Вірна й самовіддана дружина князя Ігоря, наділена моральною красою, глибоким ліризмом, здатна на самопожертву заради коханого, усієї держави. Вона звертається до сил природи (Дніпра-Славутича, Вітру, Сонця), щоб ті послабили полонські муки не лише її чоловіка, а й інших воїнів-русичів. Ярославна – заступниця всіх воїнів Київської Русі.
4,8(31 оценок)
Ответ:
anton277
anton277
04.03.2021
 Письменник перебирає тринадцять варіантів назви твору. Найважливіше, що йому хотілося підкреслити в назві, - це таємничість і казковість, показати Карпати як своєрідний загадковий куточок, острівець із своїм, не схожим на звичайний, світом. І він записує: "В зелених горах".
Мабуть, тому, що в ній не було головного - дихання гір, тобто того міфологічного світу, в якому жили люди, що їх населяли. Жили сьогодні, вчора, як і сотні років тому. Наступні варіанти пов'язані з пошуком назви, яка б містила саме такий зміст: "Тіні минулого", "Голос віків", "Відгомін передвіку", "Подих віків", "Голоси передвічні", "Спадок віків". Але й ці назви автора не задовольнили. Новий варіант - "Дар предків забутих" також не влаштовував письменника. І він замінив цю назву іншою - "Тіні забутих предків". Тоді ще раз перебирає можливі комбінації із словом "предки": "Голос забутих предків", "Слідами предків", "Сила забутих предків". І, нарешті, остаточно зупиняється на назві "Тіні забутих предків", що містить натяк на загадковість, казковість і дихання віків.
4,7(20 оценок)
Это интересно:
Новые ответы от MOGZ: Українська література
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ