Климко - маленький хлопчик, що росте без батьків. Його дитинство прийшлося на роки війни, що безжально вбивала всіх без розбору. Тобто дитинство хлопчака не було безтурботним та радісним. Навпаки. Він постійно втрачає близьких людей та вимушений був вчитися відповідати сам за себе, навіть у такому невеликому віці. Климко є гарним товаришем, відчайдушною, щирою та відданою людиною. Він дбає не лише про себе, а й про інших, адже в нього напрочуд добре серце. Маючи притулок сам, він ділиться ним зі своїми близькими людьми. Близькими не по крові, а по духу. Хлопець йде по сіль та харчі, адже знає, що якщо він цього не зробить, то не виживе ні він, ні його вчителька, ні її малесеньке дитинча. Але раптово його життя обривається. Життя такої сильної духом, відважної та благородної людини. Климко - приклад чуйності, ніжності та хоробрості. Це та людина, яку варто наслідувати
Література, живопис, музика, скульптура, театр, кіно - всі ці види мистецтва спільні, виражають почуття.Поет чи письменник свої почуття старанно переносить у свої твори. Художник чи скульптор також втілює свої почуття у свій витвір мистецтва. Композитор свою радість, тривогу, надію вкладає в музику , а співак з почуттям виконує пісню, вкладаючи свою в неї душу. Некажучи вже про акторів театра і кіно , які просто вживаються в свою роль. Отже всі ці види мистецтва спільні між собою , бо виражають почуття.
Риба — в озері. А от коник-стрибунець зимує в мурашнику. Не вірите? Пізньої осені старі мурахи вкладають малих мурашат у ліжка, примовляючи: — Пора спати! Спати! Цілісіньку зиму! Але мурашата пустують, граються, вередують. Тоді старі мурахи кличуть коника-стрибунця: — Заграй нашим діткам колискову! Коник бере скрипочку і грає малим мурашатам тиху лагідну мелодію. І малі мурашата одразу засинають. За ними поринають у сон і мурахи. Останнім, випустивши із зелених лапок скрипочку, засинає сам коник. Він теж спатиме цілу зиму. Та навесні прокинеться першим, вибіжить із мурашника назустріч сонечку і заграє веселу закличну мелодію.
Объяснение:
Климко - маленький хлопчик, що росте без батьків. Його дитинство прийшлося на роки війни, що безжально вбивала всіх без розбору. Тобто дитинство хлопчака не було безтурботним та радісним. Навпаки. Він постійно втрачає близьких людей та вимушений був вчитися відповідати сам за себе, навіть у такому невеликому віці. Климко є гарним товаришем, відчайдушною, щирою та відданою людиною. Він дбає не лише про себе, а й про інших, адже в нього напрочуд добре серце. Маючи притулок сам, він ділиться ним зі своїми близькими людьми. Близькими не по крові, а по духу. Хлопець йде по сіль та харчі, адже знає, що якщо він цього не зробить, то не виживе ні він, ні його вчителька, ні її малесеньке дитинча. Але раптово його життя обривається. Життя такої сильної духом, відважної та благородної людини. Климко - приклад чуйності, ніжності та хоробрості. Це та людина, яку варто наслідувати