головний герой п'єси — терентій пузир. це доволі обмежена людина. для нього найдорожче в житті — гроші. сільський багатій не замислюється над тим, чи буде щасливою його дочка соня, коли вийде заміж за василя чобота; не думає, як тяжко живеться його робітникам, змушеним давитися хлібом, схожим на камінь, глевким, як глина. дивуєшся, читаючи про те, що пузир готовий переступити через своїх рідних, керуючись єдиною метою — збагаченням. при цьому сам хазяїн ходить у старому залатаному халаті, якого давно пора пустити на ганчірки, і в кожусі, що вже „торохтить і сильно лоєм тхне“. єдине, на що пузир витрачає гроші, — це на те, що може його ще більше збагатити. мене обурює і засмучує, що цей сільський мільйонер — неосвічений, „дрімучий“, бідний духовно. до якого там меценатства його спонукати, коли він навіть не знає, хто такий котляревський, і, тим більше, не хоче давати грошей на спорудження пам'ятника українському митцеві.
Твір В. Дрозда "Кінь Шептало" напрочуд глибокий та філософічний. Розповідь ведеться про коня Шептала, який і є головним персонажем твору. Він працює разом з конюхом. Проте кінь відчуває, що він не на своєму місці. Шептало здається, що він особливий, щось відрізняє його від інших коней. Образившись на конюха через побиття батогом та важку працю, Шептало тікає. Погулявши кілька днів на волі, він вирішує повернутись. Мені здається, що кінь Шептало - це алегоричний образ, який вказує на людей, що знаходяться не на своєму місці та не можуть реалізувати себе професійно. Образ коня викликає в мене співчуття та жаль. Твір В. Дрозда "Кінь Шептало" я б рекомендувала для прочитання усім моїм одноліткам.
На мою думку, людині варто дослухатися до думки оточення лише частково. Остаточні ж висновки кожен повинен робити сам, аналізуючи своє життя та прислухаючись до свого розуму й серця. З одного боку, порада оточення, рідних, друзів чи вчителів, може до людині розібратися в собі, адже інколи дуже важко самостійно проаналізувати власні дії та вчинки. Дослухаючись до думок інших, ми можемо краще дізнатися про свої переваги та недоліки. Прикладом до цього аргументу є історія з мого життя. Я довго не міг вибрати, ким мені стати в майбутньому. Вибір професії впливає на все подальше життя, тому слід було добре подумати перед тим, як ухвалити рішення. Я попросив поради в батьків, друзів та вчителів. Ми разом проаналізували мої слабкі та сильні сторони, обміркували можливі варіанти. Зрештою, думка оточення до мені ухвалити рішення стати перекладачем. З іншого боку, навіть найближчі друзі та рідні інколи просто не розуміють нас, тому не можуть дати об’єктивну оцінку нашому життю та щось порадити. Саме тому людина час від часу мусить залишатися на самоті, щоб проаналізувати свої вчинки, розібратися в думках, постаратися збагнути, ким вона є насправді. Яскравим прикладом до цього аргументу може слугувати новела Михайла Коцюбинського «Intermezzo». Головний герой цього твору втомлюється від життя, тому вирішує декілька днів побути наодинці. Самотність у цьому випадку до відновити душевний спокій, знайти сили, щоб рухатися далі. Струни душі головного героя знову «натягнуті», і він повертається до життя. Таким чином, можна зробити висновок, що думка оточення важлива й іноді допомагає зробити вибір, але не треба забувати інколи побути наодинці з самим собою, адже ми краще знаємо, що саме нам потрібно
ответ:
головний герой п'єси — терентій пузир. це доволі обмежена людина. для нього найдорожче в житті — гроші. сільський багатій не замислюється над тим, чи буде щасливою його дочка соня, коли вийде заміж за василя чобота; не думає, як тяжко живеться його робітникам, змушеним давитися хлібом, схожим на камінь, глевким, як глина. дивуєшся, читаючи про те, що пузир готовий переступити через своїх рідних, керуючись єдиною метою — збагаченням. при цьому сам хазяїн ходить у старому залатаному халаті, якого давно пора пустити на ганчірки, і в кожусі, що вже „торохтить і сильно лоєм тхне“. єдине, на що пузир витрачає гроші, — це на те, що може його ще більше збагатити. мене обурює і засмучує, що цей сільський мільйонер — неосвічений, „дрімучий“, бідний духовно. до якого там меценатства його спонукати, коли він навіть не знає, хто такий котляревський, і, тим більше, не хоче давати грошей на спорудження пам'ятника українському митцеві.
объяснение: