Війна це непорозуміння двох сторін. Більше дізнатися про справню війну можна із твору "Ніч перед боєм". Люди, які захищають свою батьківщину, не боячись нікого. Вони ідуть у бій не знаючи що їх жде попереду си вони залишається живими чи ні. Молодь, яка боїться іде вперед захищаючи не тільки себе, а й думає про майбутнє. Війна забирає справні життя людей, які не винні зовсім. Для мене війна це дуже страшно. Саме слово викриває якось неприязнь і страх, тому нікому не бажаю війни.
Ще з народження кожна людина знайомиться з народною піснею. Наша мова співуча, багата за словниковим складом і милозвучна. Українські пісні вважають одними з найкращих у світі. Матері співають малятам колискові. Вони завжди зачаровували мене своєю мелодійністю й чутливістю. Український народ склав безліч пісень. Для кожного свята, кожної події нашого життя існує відповідна пісня. Для новорічних святце щедрівки та колядки , для весняних веснянки, гаївки, для праці в поліжниварські пісні. Пісня супроводжує людину у різні хвилини життя. Народна пісня ---це душа народу.Пісні ---це емоції і почуття наших предків,перелиті в слова.Тому сьогодні так збагачують наш внутрішній світ народні пісні, тому так проймаємося ними, так їх відчуваємо. Часто на самоті я співаю українські народні пісні. І хоча я знаю їх не дуже багато, я завжди можу підібрати ту , що буде відповідати моєму настрою, виражати мої почуття чи емоції. І за це я теж люблю народні пісні.
Нажаль,кожен помічає нашу проблему в людстві-байдужість.Звичайно якшо людина без серця їй уже не поясниш,що таке цінність.Кожен має розуміти,що потрібно бути не байдужим до чужого горя.Мені здається потрібно змінити виховання і ціності життя,щоб наше суспільство не було байдуже до чужого горя.Для нас має бути цінність не гроші,слава,а душа.Кожен має розуміти ,що завтра він також може опинитися в скрутній ситуації.Тому перш за все потрібно включати серце.І розуміти,що цій людині без вас не обійтись.