Поетична розповідь про дитинство за твором М.Стельмаха «Гуси-лебеді летять».
Повість “Гуси лебеді летять” є прикладом поетичної розповіді письменника Михайла Стельмаха про своє дитинство. Саме гуси на початку і наприкінці твору символізують плин книги життя, де найяскравішою сторінкою для кожного є його дитинство.
Бачимо, що Михайлик був жвавий і веселий хлопець, схильний як до глибоких роздумів, так і до смішних витівок. Злиденне життя зробило його співчутливим до бідних. Тут мимоволі згадується гарбузове насіння, яке передавали дитячі рученята голодним подорожнім. Хлопець вирізнявся серед інших допитливістю. Дідусь часто розмовляв з малим, а онук любив слухати казки, які зачаровували своєю казковістю і торжеством добра. Розповідав про велич природи, про необхідність дбайливого ставлення до неї. Тому Михайлик зростав захоплювався красою рідного краю, мріяв побільше дізнатися про рослини і тварини. Розумів, що в цьому йому звичайно до також книжки. Мова хлопця була наповнена дотепними висловами, фразеологічними зворотами , які є перлинами народної мудрості.
Не дивлячись на те, що Михайло Стельмах походив з небагатої сім’ї, але дитинство його, оточене любов’ю та турботою, можна назвати щасливим.
Відповідь:
1. Я пам'ятник собі поставив незотлінний. (Назва твору)
2. О.Пушкін (Автор)
3. Лірика ( Літературний рід).
4. Ода (жанр)
5. Прославляння істинної поезії та затвердження високого призначення поета в житті суспільства (тема).
6. Поетична слава і подолання смерті через мистецтво (головна ідея)
7. Сам Пушкін (головні герої)
8. Метафори - "не заросте народна стежка"
Епітети - "пам'ятник нерукотворний", народна стежка "," гордий внук ".
Інверсії - "главою непокірної", "і славен буду я ...".
Анафора - "що почуття добрі я лірою будив, що в мій жорстокий вік прославив я свободу". (художні засоби).