«неймовірні пригоди івана сили», попри казкову форму, — твір про реальне життя, у якому поряд із благородством існує зажерливість і брехливість. о. гаврош відтворив історію незаслужено забутого українського силача, але все-таки це художній твір, а тому в ньому діють придумані автором герої.
Вовк Сіроманець образ вовка, його характеристика з повісті М. Вінграновського "Сіроманець":
найстаріший - «був найстарішим вовком у світі»
ватажок зграї - «все своє Сіроманче життя водив зграю»
взірець для молодих вовків - «молоді вовки мріяли пройти у нього бойову вовчу стратегію і тактику»
об’єкт марення молодих вовчиць - «він снився молодим вовчицям»
має вплив на інших - «коли ж нічого було їсти […], то й зграя сиділа позаду нього, кусаючи себе за хвости»
авторитетний - «і зграя мовчечки лягала»
Тобто можливо зробити висновку, що вовк сміливий, відважний, розумний, авторитетний, кмітливий.
Алеж читаючи «Тепер, на старість, вовк осліп. Бурхлива темнота зацарювала в його очах. Один лише нюх водив його по
світу, і кашляти вже почав», робимо поглиблення характеристики вовка: старий, сліпий, хворий, самотній, оскільки втратив усю свою зграю. З тексту дізнаємося, що вовкові сниться один і той самий сон: «срібні очі постріляних вовченят, постріляні вовчиці з білими зубами у землю, і снився він собі сам». Можна зробити висновок, що такий сон пов’язаний із нервовою напругою, сум’яттям, відчуттям чогось нездійсненного, значущого, що мало місце в житті, відчуттям утраченого. Вовк був ватажком зграї. Він був сильним, молодим, нездоланним. Усе це залишилося далеко позаду.
Нестайко Всеволод
Доброго дня, Всеволод Нестайко!
Саме в дитинстві ми починаємо пізнавати життя. Потрапляючи в різноманітні ситуації, в цікаві та захоплюючі пригоди, ми вперше приймаємо рішення, проявляємо свій характер.
Так, герої Вашої повісті „Тореадори з Васюківки” бешкетують, але в кожного з них добре серце, благородні наміри, і вони намагаються довести власну самостійність у вирішенні різних проблем. До того ж перевіряється цінність справжньої дружби і не на словах, а конкретними справами. І читаючи повість, я побував з головними героями у різних життєвих ситуаціях гал за ними, спробувал з’ясувати, чи правильно чинили хлопці, як вони поводились, які риси характеру вони проявили. І, найголовніше, чого навчило життя і хлопців, і мене. Адже я та мої друзі так схожі на Павлушу і Яву.
Дякую Вам за те, що через цю повість я зміг розглядіти стосункі між хлопцями, в результаті яких перевіряється цінність справжньої дружби, тому що нема нічого кращого в житті за дружбу!
Объяснение: