Кожен з нас нерідко бачить на вулицях молодих хлопчаків, одягнених в армійську форму. І тоді ми розуміємо: це солдати, це хлопці, які "виконують свій священний обов'язок" — служать Батьківщині, щодня готові стати на її захисстт.
Можна по-різному ставитися до факту служіння в армії. Немає, мабуть, такої людини, яка б не чула про страшних "дідів", що нібито знущаються над молодими солдатами, про жорстоких і злих офіцерів, про погане харчування, холодні казарми тощо. А ще слід врахувати, що із цивільного життя цих хлопців два роки викреслюються... Просто жах якийсь, а не армія!Але на цю справу варто подивитися з іншого боку. Служіння Батьківщині в усі роки і століття вважалося справою благородною, вартою щирої подяки співвітчизників. Ще за часів Київської Русі чоловіків набирали до війська. Були такі, що вважали військову службу справою свого життя, професією, а відтак усе життя проводили на княжій службі. Були й такі чоловіки, які займалися хліборобством, скотарством, ремісництвом, не маючи бажання ставати княжими дружинниками. Однак у часи лихоліття, коли вороги загрожують рідній країні, піднімались на її захист усі русичі: і професійні військові, і цивільні громадяни. Адже вони розуміли, що захист рідної землі — це обов'язок кожного
Відповідь:
Риса характеру:
1) На початку драми Анна хороша дівчина, дбайлива господиня,що позитивно відгукується про чоловіка, заступається за нього.
1) Цитата: „Як же ви могли лишити його в таку негоду "
„Він такий добрий, він хробака дармо не розтопче,
не то щоб чоловіка вбив!”
2) Через патріархальне суспільство відштовхує Михайла,піддається того часним законам.
2)„(з переляком відпихає його від себе) Мовчи, мовчи! Що ти говориш? Не смій до мене так говорити.Я шлюбна жінка, я чоловіка маю".
3) (різкий осуд селян через порушення моральних норм). Байдужа до патріархальних норм,через
прагнення щастя й кохання.
3) („огидниця”, „погане зілля”, „осина”).
4)обурена вчинок братів.
4)“Одурили, ошукали, мов кота в мішку продали”.
5)Микола про Анну говорить ,що дівчина не щаслива поряд з ним.
5)«сумує та тоскує вона біля мене»;, «бідна моя небого»,«у тебе чиста душа, невинна»; «Анно!Аннице моя!Тільки ти…не забудь мене»...