Михайло, одягнений у святкову сорочку, пішов на ярмарок.
Світив місяць, а небо було усіяне зорями.
На землі, укритій снігом, ми робили сніжних ангелів.
Гарноубрана дівчина пішла у сад збирати ягоди.
Заплетені коси Марусі були наче колоски у полі.
Біля хати сиділа посивіла бабуся та співала пісню.
На столі лежала книга,прочитана мною.
Великий,гарний місяць був на небі,засіяному зорями
У оздобленій гарним орнаментом вазі були не менш гарні квіти.
Софіївський собор був збудований Ярославом Мудрим.
Маленьке містечко,осяяне вуличними ліхтарями
Написаний Васильком твір бкв кращим у класі.
Мико́ла Васи́льович Го́голь (рос. Николай Васильевич Гоголь; прізвище при народженні Яно́вський, з 1821 року — Го́голь-Яно́вський; 20 березня [1 квітня] 1809 року, Сорочинці, Миргородський повіт, Полтавська губернія, Російська імперія — 21 лютого [4 березня] 1852 року, Москва, Російська імперія) — російський письменник українського походження.[5][6][7][8][9][10][11][12] Походить з відомого українського роду Гоголів-Яновських.[13] Вважається класиком російської літератури, найвизначнішим з представників її «української школи».[7][8][13] Окрім внеску у російську літературу, Гоголь також мав непрямий вплив і на українську літературу й українську культуру в цілому, а також був завзятим етнографом й збирачем українського фольклору.