Літературний диктант “Шпага Славка Беркути”
1. За жанром твір “Шпага Славка Беркута”…
2. Високий хлопчина в хутряній шапці, який ішов пити вино, це…
3. Школярі разом з учителем пішли гуляти в…
4. Обтріпане пальтечко та колючий погляд спідлоба були в…
5. Сестру Стефка звали…
6. Хобі Юлька було…
7. Прізвище Лілі…
8. Тренером Славка Беркути був…
9. Юлько приготував у подарунок Лілі після вистави…
10. Поєдинок Юлька й Славка закінчився…
11. Юлько недолюблював батька за те, що той…
12. “Два на два – чотири – це істина для всіх”, “Два по два – п’ять, складніше”, - думає…
13. Дізнавшись про суд над Славком, 7-Б утік з…
14. У дитинстві Славко скидався на…
15. Звістка про суд з’явилася в…
16. Андрій Степанович ставився до Славка…
17. Лілі захоплювалася…
18. Як реагував Славко на звинувачення суду?
19. Спелеологією, крім Юлька, займався…
20.Коли Юлько загубив шапку, то Славко…
21. Славко хотів бути схожим на…
22. Заступитися за Славка перед працівницею міліції вирішив(ла)…
23. На суді на захист Славка став …
24. У яку пору року відбувалися поді
дайте відповідь
Коли я читав повість А. Я. Чайковського «За сестрою», мені здавалося, що переді мною постав герой-богатир з раніше читаних українських дум. Хоч Павлусю було лише п'ятнадцять років, але він часто потрапляє, а потім вибирається із ситуацій, з яких йому, здавалося б, вибратися не під силу. Я розумію, що автор явно перебільшує фізичні можливості свого героя, але, певно, він намагався довести нам, сьогоднішнім, що такі молоді герої — окраса історії України! І ми вже не помічаємо цього перебільшення, бо образ Павлуся захоплює нас, викликає особливу симпатію; його хочеться наслідувати і бути на нього схожим.
Ось Павлусь вирушає в далекі й небезпечні мандри на пошуки сестри, яку щиро любив. Ні лихі часи, ні повна невідомість не зупиняють юного героя, бо його надихають рішучість і сміливість старших співвітчизників-запорожців. Він намагається насамперед собі довести, що гідний їх, вірних захисників нашої землі від татарських набігів. Щодо мене, то я схиляюсь перед патріотизмом сміливого Павлуся, його присягою на вірність рідному краєві, яка звучить у внутрішніх монологах героя, а також перед щирістю та м'якістю душі, теплотою та ніжністю почуттів. Навіть те, що він нібито поступається совістю і вдається до хитрощів і обману татарина, який хотів повернути хлопця до двору Сулеймана, можна виправдати. Ним керувала мета будь-що вижити, щоб здійснити свою мрію — знайти сестричку Ганнусю і визволити її з неволі. Цій благородній меті були підпорядковані всі його вчинки і поведінка, поки не здійснилася його зустріч з сестрою.