Казка про дітей які потрапили у космос на невідому планету.
Це був звичайний день літніх канікул. Ми з Юрком, Василем та Тарасом сиділи на каруселі і думали у що гратися, бо нам було нудно. Кожен хотів грати у своє, але нікому це не було цікаво. І тут підійшов він.Це був маленький чоловічок метра зростом. Він запропонував піти нам на чарівну планету. Ми були не проти.А що? Усе одно нічого робити. Чоловічок пішов,а ми за ним.І тут ми попали на чарівну планету.Тут ходили шоколадні діти і було море із солодощів. Ми так багато їли солодощів, що у нас розболівся живіт. І тут приходить чоловічок і каже що нам пора додому. Ми не хотіли,але прийшлось. Ми знову пішли за ним і потрапили додому. На цю планету ми ходили кожен день і були задоволені.
Відповідь: Бути патріотом - це насамперед любити свою Батьківщину.
Кожна людина з дитинства патріотом своєї країни. Готовий пожертвувати собою заради неї. Як в вірші : "Захочеш і будеш!" - " Лежить невідгадана сила, Зрослась небезпека з відважним життям.." .
Але чи означає це, що патріот повинен завжди тільки вихваляти свою рідну країну і не згадувати про якійсь її недоліки? Звісно, ні. Справжній патріот любить свою рідну землю, але не ідеалізує її. Навпаки, саме усвідомлення того, що не все у рідній країні ідеально, спонукає людей на те, щоб прагнути змінити життя на краще.
Про це спонукає автор вірша "Сполучниками" .
Ідея твору: уславлення винахідливості та мужності талановитого полководця Богдана Хмельницького.
Основна думка: народ не забуває та оспівує в піснях своїх героїв.
Рід літератури: ліро-епічний твір.
Жанр: історична пісня.
Композиція
Експозиція: Богдан Хмельницький воює проти ляхів.
Зав’язка: Хмельницький з військом прибуває до Жовтих Вод.
Розвиток подій: до Жовтих Вод «їде ляхів сорок тисяч», Хмельницькому допомагають татари у битві проти ляхів.
Кульмінація: перемога над ненависним ворогом, бо «утікали вражі ляхи».
Розв’язка: «не по однім ляшку зосталась вдовиця».
Художні засоби.
Епітети: «хорошої вроди», «великую потугу», «сірії вовки»
Постійний епітет: «орду татарськую», «вражі ляхи»
Метафора: «становили дубовії хати»
Персоніфікація: «хміль грає», «хміль кисне»
Гіпербола:
«Гей, поїхав Хмельницький к Золотому Броду, —
Гей, не один лях лежить головою в воду»
Риторичне запитання: «Чи не той то хміль, що коло тичин в'ється?», «Чи не той то хміль, що по пиві грає?..», «Чи не той то хміль, що у пиві кисне?»
Звертання: «Не пий, Хмельницький, …»
Пестливі слова: ляшенькам
Оклики: «Гей, не один лях лежить, вищеривши зуби!»
Рефрен (повтор) : «Чи не той то хміль…», «Ой той то Хмельницький…».
Паралелізми:
«Гей, там поле, а на полі цвіти —
Не по однім ляшку заплакали діти».
«Гей, там річка, через річку глиця —
Не по однім ляшку зосталась вдовиця...».
Вигук: «гей»
Кількість строф – дванадцять.
Вид строфи: двовірш.
Рими: в'ється – б'ється, грає – рубає, кисне – тисне, Броду – воду, Води – вроди, маю – знаю, веду – біду, шуби – зуби, хати – утікати, повки – вовки, цвіти – діти, глиця – вдовиця.
Римування: паралельне (АА)
Чи не той то хміль, що по пиві грає?..
Ой той то Хмельницький, що ляхів рубає.
Будь уважним до слова.
1. Хміль — однорічна або багаторічна витка рослина, яку використовують
у пивоварінні.
2. Тичина — довга палиця, жердина для підтримування витких рослин, під¬пирання гілок плодових дерев.
3. Золотий Брод. Золота Вода — поетичні назви урочища Жовті Води.
4. Глиця — листя деяких дерев у вигляді голок, шпильок; хвоя.
5. Повк — тут полк.