Багато віків черпає людство силу і мудрість зі слова Божого, яким говорить Біблія—визначна пам'ятка світової літератури. У перекладі з давньогрецької "biblia" означає "книга". Але до її складу ввійшло 77 книг, що створювалися сорока авторами. Представники шістдесяти поколінь написали Біблію. Автори мали різне соціальне становище: Петро був рибалкою, Соломон — царем, Павло — рабом. Книга писалася в різні часи і за різних умов: Мойсей — у пустелі, Давид —в час війни, а Соломон складав "Пісню пісень" в мирний час. Тому в одних книгах проповідується милосердя і рівність, в інших — влада самодержців трактується як милість Бога.
Кількість авторів, їх індивідуальність, умови, за яких вони творили, позначилися на обсязі, змісті, композиції окремих книг. Тому таке велике розмаїття жанрів: міфи і легенди, хроніки і юридичні кодекси, молитви і заповіді, пророцтва, перекази тощо.
Біблію поділяють на Старий Заповіт (50 книг) і Новий Заповіт (27 книг). Основою такого розподілу стало Різдво Христове. Наслідком різного світогляду авторів є різниця в ідейному спрямуванні книг Старого і Нового Заповіту. Так, перший у висловлюванні "зуб за зуб, око за око" виправдовує помсту, а основний принцип Нового Заповіту проповідує сумирність, милосердя: "якщо вдарили по щоці — підстав іншу".
У книгах Старого Заповіту розповідається про народи Близького Сходу, їх державний лад б життя, звичаї і повір'я. Псалтир носить навчально-поетичний характер.
У Новому Заповіті найважливіше місце займає Євангеліє — оповідання про Ісуса Христа, написані його учнями. Окремо виділяється жанр притчі; за до притч Ісус Христос викладав високі моральні істини, на які й у наш час спирається людство.
Біблія — це не тільки видатна пам'ятка світового письменства, це — своєрідний підручник, що вчить жити, відображує істинні цінності Буття.
Багато віків черпає людство силу і мудрість зі слова Божого, яким говорить Біблія—визначна пам'ятка світової літератури. У перекладі з давньогрецької "biblia" означає "книга". Але до її складу ввійшло 77 книг, що створювалися сорока авторами. Представники шістдесяти поколінь написали Біблію. Автори мали різне соціальне становище: Петро був рибалкою, Соломон — царем, Павло — рабом. Книга писалася в різні часи і за різних умов: Мойсей — у пустелі, Давид —в час війни, а Соломон складав "Пісню пісень" в мирний час. Тому в одних книгах проповідується милосердя і рівність, в інших — влада самодержців трактується як милість Бога.
Кількість авторів, їх індивідуальність, умови, за яких вони творили, позначилися на обсязі, змісті, композиції окремих книг. Тому таке велике розмаїття жанрів: міфи і легенди, хроніки і юридичні кодекси, молитви і заповіді, пророцтва, перекази тощо.
Біблію поділяють на Старий Заповіт (50 книг) і Новий Заповіт (27 книг). Основою такого розподілу стало Різдво Христове. Наслідком різного світогляду авторів є різниця в ідейному спрямуванні книг Старого і Нового Заповіту. Так, перший у висловлюванні "зуб за зуб, око за око" виправдовує помсту, а основний принцип Нового Заповіту проповідує сумирність, милосердя: "якщо вдарили по щоці — підстав іншу".
У книгах Старого Заповіту розповідається про народи Близького Сходу, їх державний лад б життя, звичаї і повір'я. Псалтир носить навчально-поетичний характер.
У Новому Заповіті найважливіше місце займає Євангеліє — оповідання про Ісуса Христа, написані його учнями. Окремо виділяється жанр притчі; за до притч Ісус Христос викладав високі моральні істини, на які й у наш час спирається людство.
Біблія — це не тільки видатна пам'ятка світового письменства, це — своєрідний підручник, що вчить жити, відображує істинні цінності Буття.
Объяснение:
у творі називає "тихим раєм", "Велика руїна"