Ми звикли, що виховання є невід'ємною рисою хорошої людини. Вона ніколи не скаже поганих чи образливих слів, не буде ображати, кидатися в бійку... Але чи насправді така людина є щирою?
Я вважаю, що так. Якщо батьки навчають сина чи дочку вести себе совісно, ніколи не робити те, що їм самим було би неприємно відчути, захищати менших і слабших, чи завжди допомагати іншим в складній ситуації, то ця людина, що з дитинства впитувала в себе хороше виховання - буде справжнім дорогоцінним каменем в нашому суспільстві.
Виховання залишається у ній на все життя, така особа не буде спеціально робити те, про що згодом Звісно, у всіх бувають погані дні, часом трапляються ситуації, які вибивають нас із колії на довгий час. Тому, також варто пам'ятати, що ми не ідеальні, інколи навіть виховані люди можуть відмовити, навіть обманути, якщо на це були певні причини, тому на таке не завжди варто ображатися, згодом вони вирішать свою проблему і пробачаться.
Цінуйте ввічливих і добрих людей, адже це цілий подвиг - бути відкритим і добрим, коли навколо стільки злих думок і вчинків.
ОТВЕТ: АВНЯ українська література бере свій початок від часів давньоруської феодальної держави — Київської Русі. За вісім століть своєї історії пройшла кілька якісних етапів розвитку. Перший — становлення і розквіт літератури часів Київської Русі, або давньоруської літератури. Виникла вона на ґрунті усної народної словесності, слов'янської міфології, засвоєння (після запровадження 988 р. християнства) візантійсько-болгарського літературного досвіду. До наших днів дійшло два види пам'яток давньоруської літератури: перекладні та оригінальні. Із прийняттям християнства, будівництвом храмів і запровадженням шкільної освіти зростає попит на християнську церковну літературу, богослужебні книги, що й обумовило виникнення перекладної літератури (біблійні книги, апокрифи, „житія”, патерики й ін.). Перекладна література приходила на Русь головним чином із Візантії. Процес перенесення, „вживления” чужоземних пам'яток сприяв не тільки культурному збагаченню наших предків, засвоєнню ними філософського, культурного, морально-етичного досвіду інших народів, а й стимулював
Объяснение: