Володимир Виниченко народився 1880 року в селі Веселий Кут Єлисаветградського повіту на Херсонщині (тепер Григор’ївка Кіровоградської області). Український письменник, громадський і державний діяч. Голова Директорії (1918 – 1919 роки).
Навчався у сільській народній школі, згодом у Єлисаветградській гімназії, на юридичному факультеті Київського університету.
Його українська вимова, бідний одяг та інші ознаки пролетарського походження викликали у дітей російської або зрусифікованої буржуазії ворожість. Тому були і бійки з учнями, і розбивання шибок. Однак думок про навчання він не залишає. Одягнений в українське вбрання, у сивій шапці і з кийком у руці приходить на здавання іспитів екстерном у Златопiльську гімназію. Доля на цей раз усміхнулася — Володимир одержує диплом. Будучи студентом університету, створює таємну революційну організацію «Студентська громада». 1902 року його заарештовано і посаджено до міської в’язниці. Через недостатність доказів було випущено. На нього чекало виключення з гімназії. Через деякий час — знову арешти, втечі, партійна робота, написання книг та брошур на революційні теми. Революція 1917 року застає Винниченка в Москві. Упродовж трьох років, змінюючи різні посади, Винниченко прагне принести якнайбільшу користь Україні, її народові. Хоча вважав себе марксистом, але світогляд перебував під впливом гуманізму й західного лібералізму.
Объяснение:
Пропоную придумати таке продовження до казки "Мишка" Б. Лепкого:
Мишка влаштувалась не погано - вона стала жити з новим господарем. Нехай у нього статки були погані, проте це була чесна та віддана людина. Незабаром війна скінчилась. Мишка збігала подивитись, як живе її старий господар. Те, що вона побачила, її здивувало.
Чоловік знов був багатим, проте його покинули усі його знайомі. Тепер він не мав потреби в грошах та почав займатися благодійністю. Мишка зрозуміла, що старий господар отримав гарний урок. Не можна наживатися на чужому горі, бути жадібною людиною без жалості у серці.