Головний герой- дракон Грицько.
"Дракон ще був зовсім молодий. Минуло вісім років, відколи він вилупився з яйця, що пролежало, може, із сотню літ у печері. Не було кому заопікуватися ним та навчити драконячого життя, бідолаха навіть не знав, чим повинен харчуватися, і їв собі травичку, листячко, різні там ягідки, дикі яблука й груші."
"Але до того веду, що цей дракон якийсь дуже дивний. Ні на кого не нападає, нікого не вбиває. А найбільше, що мене здивувало, — вигляд його печери".
"Жоден володар ніколи не змириться з тим, щоб на його землях жило якесь чудовисько. І дарма — чинить воно руйнації чи так от, як ти, книги почитує, — мусить бути убите".
"Яке щастя мати друзів і могти для них пожертвувати життям! Воістину це дозволено тільки людям!"
У цьому невеликому творі є багато персонажів, бо написаний він для виконання на сцені. Усі герої дуже різні.
Велике лихо спіткало князя та княгиню, адже злий Змій захотів полонити їхню єдину дочку. Проте у розмові княгині з дівчиною відчувається не тільки сум, а й надія на порятунок. Мені сподобалась мужність молодої князівни, яка заспокоює своїх рідних. Вона сміливіша за воєвод князя, бо не боїться смерті. Воєводи ж не хочуть стати на двобій зі злим змієм, вони стоять на думці «скоритись долі». Мене засмутило те, що вони не хочуть почути заклик князя
За яку, скажіть , провину
Мусим ми платить данину?!
За що кров з нас смокче Змій?
Воєводи на двобій!
Також мене вразив Микита своєю силою. Ще малим хлопчиком, він добре боровся. Кожум’яка «чулий, добрий, і розумний, і хоробрий, а зачепиш – як огонь !». Він сентиментальний, любить князівну. Також він любить дітей, добрий та справедливий до них. Уважно вислухав їхню та погодився до
Цікаво та напружено описано двобій. Я чула розмову голосів, і уявляла себе серед юрби людей, котра уважно стежить за боротьбою, підбадьорює Микиту та захоплюється ним. І щиро раділа зі всіма, коли закінчився бій і переміг Микита. В кінці твору ми бачимо Кожум’яку з князівною. Добро перемогло зло.
1)Славко був добрим до сороки, він не хотів їй нашкодити. Це характерезує Славка, як доброго і чуйного хлопця.
Юлько з огодою ставиться до сороки, це характеризує його, як люди яка не дбає про інших.
Стефко хоч не хотя, але допоміг Славкові віднести сороку до Надії Григорівни,це показу що в нього є щось хороше.
2)В сім'ї Славка всі ставляться одне до одного з розумінням, з повагою та любов' ю, а в сім'ї Стефка батько з сином майже не розмовляють.
3)Славко ставився до Лілі добре, він прислухався до неї, та робе так, щоб між ним і Лілі не було непорозумінь.
4)Максемальне навантаження - це коли Славкові ніхто не вірив, ніхто його не підтримував, Славко відчував моральне навантаження.
5)Славко відчував провину перед Юльком, йому було не зручно.
Юлько хо ів помститися Славкові він відчував злість