М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации

1. «Я знаю, чого ти до мене чіпляєшся. Ти ж мен заздриш».
2. «Не на того натрапив. Не буду за тебе нікого бити».
3. «Ти сам винен. Ти перший почав. Якби не почав, усього цього не трапилося.
4. «Невже ви гадаєте, що з ним не говорили? Він мовчить і не заперечує своєї
вини. Та коли дитина не винна, вона знаходить тисячу доказів, щоб виправдатись...»
5. «Хіба спортсмени цікавляться балетом? Дуже йому потрібен балет!»
6. «Знову десь ходив, Книжки до рук не брав, учителька приходила, питала, де ти...»
7. «Навіщо ти вчинив це побоїще? Та ще й заховався після всього».
8. «А знаєш, це навіть добре, що вони втекли: пізнаєш ціну такому товариству».
9. «Бачиш, треба мати удачу, тоді все в руки само йде».
10. «Покажи мені своїх учнів – і я скажу тобі, хто ти».
11. «А серветочку, мамцю?»
"Хто i кому це сказав

👇
Ответ:
alina20021982
alina20021982
13.02.2022

1) Лілі Теслюк каже Славкові

2)Стефко Вус каже Юльку Ващуку

3)Лілі Теслюк каже Юльку

4) Вчителька Варвара каже Андрію тренеру з фехтування

5)Славко Беркута каже Лілі Теслюк

6) Настя Вус каже Стефку Вусу

7)Андрій Степанович каже Славку Беркуті

8)Міліціонер каже Юлькові

9) Славко Беркута

10)Андрій Степанович

11) Юлько каже своїй мамі

4,7(73 оценок)
Открыть все ответы
Ответ:
Egorpiernand
Egorpiernand
13.02.2022
Цей відчайдушний пройдисвіт і бездомний волоцюга Еней не молодий: його син від першого шлюбу Іул — юнак, «військо-ватажок начальний». Проте Еней перебуває в самому розквіті сил, бо в південних країнах одружуються дуже рано: дівчата — в 12–14 років, хлопці — в 14–15, нерідко і раніше Прямий, як сосна, величавий, Бувалий, здатний, тертий, жвавий, Такий, як був Нечеса-князь, На нього всі баньки п’ялили, І сами вороги хвалили, Його любив всяк — не боявсь.

Еней один не роздягався,  Еней один за всіх не спав;  Він думав, мислив, умудрявся… 
4,7(77 оценок)
Ответ:
Victoria200188
Victoria200188
13.02.2022
Повість Григора Тютюнника «Климко» переносить читача у тяжкі часи фашистської окупації України, відкриваючи дещо призабуту сторінку нашої історії. Головний герой твору Климко це хлопчик, що йде за багато кілометрів про сіль, щоб потім продати її та врятувати від голоду улюблену вчительку з донькою-немовлям і себе з другом.

Климко відважно йде дорогами війни, сповненими небезпек, перемагаючи в собі страх, перемагаючи інколи фізичне безсилля та хворобу. За віком він був нашим однолітком, тому так боляче відчуваєш серцем усі його страждання, вражаєшся його витримці і недитячій мудрості. А ще, здається, неначе приміряєш на себе ту важку подорож Климка і вчишся у нього рішучості та милосердю .

Це милосердя беззахисних дітей війни стало головною темою повісті. Автор розповідає про зустріч на базарі Климка та Зульфата зі своєю вчителькою, яка з малою дитиною опинилася в безвиході. З цього часу у друзів з'явилося благородне бажання до й, і вони беруть на свої слабкі плечі усі турботи про Наталю Михайлівну з Олею, стають їх опорою. Саме опікуючись їх життям у першу чергу, вирушає юний герой новели Климко у далеку дорогу.

Климко з шевцем рятує під час облоги на базарі незнайому дівчину від Німеччини, хоч міг розплатитися за це життям. І ми розуміємо, що справжні люди залишаються людьми навіть в екстремальних ситуаціях, виявляючи співчуття й милосердя до інших.

Пізніше ми бачимо Климка під час перебування у тітки Марини, яка виходжувала його в гарячці і хотіла навіть залишити в себе — всиновити. Але хлопчик, хоч йому і подобалося у доброї жінки, не погодився, бо відчував відповідальність за життя дорогих йому людей. Мені здається, що у цьому епізоді дуже виразно показується доброта і самовідданість людської душі моїх співвітчизників-українців.

Та найважливішим, на мій погляд, є заключний епізод новели — повернення Климка з торбиною солі на станцію, до радянському полоненому і смерть хлопчика. Після небезпечної дороги, після важких випробувань, сповнений радістю, повертався назад Климко з дорогоцінною сіллю. І тут підстерегла хлопчика невблаганна смерть, як підстерігала вона на тих воєнних дорогах багатьох його ровесників. Та навіть у цю судну годину Климко постає людиною, що дбає не про себе, а про інших. Забувши про небезпеку, він показує радянському полоненому воїну, куди втікати. Тут і скосила його черга з німецького автомата: «Він уп'явся пальцями в діжурку на грудях, тихо ойкнув і впав. А з пробитого мішка тоненькою цівкою потекла на дорогу сіль...».

Перед очима ще довго стоїть ця цівочка солі, а серце заповняє безмежна туга і любов до хлопчика з безкорисливою, милосердною і відчайдушною душею, що жила для добра. Любов до всіх дітей війни, які виявляли таке милосердя, яке й дорослим інколи було не до снаги.
4,8(45 оценок)
Новые ответы от MOGZ: Українська література
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ