Мрія
У творчу діяльність включена фантазія, проте далеко не завжди процес уяви негайно реалізується в практичних діях людини. Нерідко цей процес набуває форми особливої внутрішньої діяльності, що полягає у створенні образу того, що людина бажав би здійснити. Такі образи бажаного майбутнього називають мрією. Мрія - необхідна умова втілення в життя творчих сил людини, спрямованих на перетворення дійсності.
Мрія виступає як спонукальної причини або мотиву діяльності, остаточне завершення якої з тих чи інших причин виявилося відстроченою. Саме тому будь-який предмет, зроблений руками людини, у своїй історичній сутності - це здійснена людська мрія.
Велика, але не завжди помітна роль уяви в практичної виробничої діяльності людей. У будь-якому, навіть самому звичайному предметі можна побачити втілену мрію багатьох поколінь людей. Чим довше історія речі, чим більше вона змінювалася, тим більше число людських мрій в ній відбито. Здійснена мрія викликає нову потребу, а нова потреба породжує нову мрію. Спочатку кожне нове досягнення виробничої діяльності, нова річ здається досконалої, але в міру її освоєння виявляються недоліки, і люди починають мріяти про кращих речах, стимулюючи тим самим процес їх предметного втілення
Павлуша і Ява («насправді його Іваном звати») — «найкращі друзяки і напарники». Гострий на язик дід Салимон каже про них: «Одно… Ява і Павлуша пішли. От хлопці! Орли! Соколи! Гангстери, а не хлопці! Нема на них буцегарні».Павлуша і Ява роблять дошкульні витівки не тому, що злі за характером: їм хочеться, щоб про них «слава… гриміла на всю Васюківку, як радіо на Перше травня».Енергія фонтанує з хлопців, тому вони й вигадують різні «штуки – викаблуки». За характером Павлуша і Ява дуже схожі, але більшим винахідником і лідером у дружніх стосунках є Іван. Це він вигадав випустити «пугутькало» в клубі під час лекції на тему «Виховання дітей у сім’ї», влаштувати бій биків з головною «героїнею» коровою Контрибуцією, зробити підводного човна з напівзатопленої плоскодонки…За своїм характером хлопці добрі, сміливі та співчутливі до чужого горя: вони могли б не ризикувати здоров’ям і життям, коли почули з глибини колодязя «плаксиве щеняче скімління».Попри всі суперечки між друзями, Ява зважає на недавню хворобу Павлуші і спускається в колодязь: «…. в тебе була ангіна тиждень тому. Тобі не можна в колодязь», — каже він другові, коли вони вирішують, кому спускатися за цуценям. Крім того, Іван проявляє неабияку кмітливість, коли задіює в рятувальній операції і брус-перевагу, і вірьовку з прив’язаної кози. З того моменту друзів стало троє: Павлуша, Ява і Собакевич — цуценя, якого витягнули з колодязя.Як цікаво читати про всі веселі пригоди Павлуші та Яви — кмітливих та винахідливих героїв Всеволода Нестайка! Здається, що й сам автор такий же веселий, кумедний чоловік, що добре знається на дитячих характерах, з гумором, іронічно і одночасно з милуванням описує своїх героїв! КнигаВсеволода Нестайка «Тореадори з Васюківки» стала моєю улюбленою, а герої пригод Павлуша і Ява — найкращими моїми друзями.
1) Гришка полетів?
2) Птахи збираються в дорогу
3) Гришка готується відлітати
4) Старий ображається
5) Поява пташеня в родині людей
6) Гришка звикає до сім'ї
7) Уроки русского
8) Повернення Гришки
9) Перші слова Гришки
10) Зустріч з папугою
11) Гришка вилітає на вулицю
12) Гришка будує гніздо
13) Хлопчаки ловлять Гришку
14) У гнізді пташенята Гришки
Объяснение:
У цьому оповіданні йдеться про долю гайвороння, якого підібрала ще маленьким пташеням і виростила сім'я двох літніх людей. Потім він не зміг полетіти і залишився зимувати з ними, навчився говорити. З приходом весни Гришка став теж літати на вулиці, будував гніздо, став ростити пташенят і годувати їх. Закричав на хлопчаків, ніж дуже здивував їх.