Велике щастя в кожного з нас є,
Воно у тім, що просто ми — живемо.
І кожен в цьому бачить щось своє,
Своїми ми стежинками ідемо.
Але навколо стільки є краси
І сонця, й світла, радості і казки…
Ми чуємо пташині голоси…
В піснях тих море ніжності і ласки…
І кольори повсюди тішать зір,
В деревах, квітах, у веселці грають…
В нічному небі є мільярди зір,
Що таїну пізнати закликають…
А на землі — джерельце з-під землі,
Верба над річкою спустила коси…
А в синім небі птахи, журавлі…
Отава в полі скошена в покоси…
І пахне стигле збіжжя на лану,
І медом пахнуть квіти, що повсюди…
Краса така, що просто в ній тону.
Ми з вами у раю живемо, люди…
Объяснение:
Велике щастя в кожного з нас є,
Воно у тім, що просто ми — живемо.
І кожен в цьому бачить щось своє,
Своїми ми стежинками ідемо.
Але навколо стільки є краси
І сонця, й світла, радості і казки…
Ми чуємо пташині голоси…
В піснях тих море ніжності і ласки…
І кольори повсюди тішать зір,
В деревах, квітах, у веселці грають…
В нічному небі є мільярди зір,
Що таїну пізнати закликають…
А на землі — джерельце з-під землі,
Верба над річкою спустила коси…
А в синім небі птахи, журавлі…
Отава в полі скошена в покоси…
І пахне стигле збіжжя на лану,
І медом пахнуть квіти, що повсюди…
Краса така, що просто в ній тону.
Ми з вами у раю живемо, люди…
Объяснение:
Кульмінація: зустріч героїні з москалем; її самогубство.
Образ Катерини — вродлива селянська дівчина. У неї чорні брови, карі оченята, біле личко — як квітка в полі, рученьки. Тарас Шевченко використав епітети і порівняльни характеристики для змалювання портрета своєї героїні поеми "Катерина". Але його найбільше цікавлять її моральні якості. За вдачею Катерина щира, довірлива. Її серце відкрите до людей, як квітка до сонця. Тому вона «полюбила москалика, як знало серденько»: щиро, вірно і глибоко. Щирість — провідна риса її вдачі.
Катерина не мала вибору і кохала свого коханого який її відштовхував.
Офіцер-спокусник зображений спочатку через спогади Катерини та авторську мову. Лише раз ми бачимо його при зустрічі з Катериною в лісі. Це жорстока, бездушна людина, яка, за задумом автора, є уособленням горя, що його несе розбещене панство простому народові.